Нарцисичність саме інтелігентської pycke культури легко спостерігати.

Шеленберг просто в очі Гімлерові дослівно цитує В.І.Леніна: “промєдлєніє смєрті подобно” (“Письмо к товарищам”, 17/30.X.1917), і це геть не бентежить нікого. Як і нацистські файли (від французького dossier) совецкім друкарським шрифтом.

А от якщо він же в грузинському дубляжі скаже “гамарджоба” - оце в них блядь до гикавки смішно “об’єктивно”. Смішно, бо неруске.

В мене наступне питання: якщо в Ізраїлі зроблять фільм про війну або дублюють цей, де Гімлер вочевидь говоритиме івритом і документи всі алефбетом - смішно буде? Чи може це неприпустимий анахронізм і злочинна фальсифікація заради повєсточки?

При цьому, той же епізод акцентує мову як непрозорий код - коли сіли подивитися анґлійську пропаганду, і там чути як говорять анґлійською. Шеленберг спершу перекладає вголос (що звучить як pycke, звісно), потім Гімлер каже не треба я розумію (що підозріло, якби це не був цілий гімлер). Чотко сюжетна значущість мови, це маркер, це культурний референс. І лише pycke - звичайна, нормальна, наче прозоре скло.

У зв’язку з чим буде ще одне питання. Якщо українське, грузинське, чи скажимо івритське озвучення Штирліца, на думку типового інтелігента, “руйнує атмосферу” - чи слід вважати, що мова пушкіна натомість з якихось причин дивовижно пасує атмосфері нацистського лігва, з усіх мов звучить найприродніше, наче там і росло?

Це логічний висновок. В цьому сенсі я тепер в естетично виграшній позиції, переставши бути pyckeязикім: бачу нацистів, що говорять з мааасковським акцентом.

Як на мене, дуже пасує.