Мені здається освітянський патерн ось у чому: вони почали трохи підзабувати смисл та призначення загально_обов’язкової_ public school.

Можна вектор проілюструвати двома прикладами:

• коли у рашці від наприклад казахів вимагають тест на знання pycke, перш ніж за конкурсом і співбесідою потрапити до школи

• коли у Франції, навпаки, тебе хапають і наступного дня саджають за парту, всьо, французькій навчишся по ходу, документи по ходу занесеш, атестати-свідоцтва можеш вдома лишити

І, тепер, порівняємо з упоротими фантазіями українських освітян, як вони будуть ретельно екзаменувати тих, що повертаються, перш ніж зарахувати в клас за віком.

Хранителі знань, бляха.

Справа не в тому, що Франція така лівацько-прогресивна-інклюзивна. Просто вони знають для чого всю систему створено взагалі.

Це ж не піфагорейський гурток любителів істини, і не благодійна програма з підтримки талановитих діточок. Це не послуга та/або дарунок оцій конкретній дитини, вона не є вигодонабувачем, її бажання чи мотивація не є передумовою.

І, до речі, з тих самих міркувань олімпіади - антипоказник. Тобто, з ними звісно прикольно, але не всупереч основній цілі.

От коли розумієш, про що ми там сидимо, і що означає 100% охоплення, то все стає на свої місця. А від нерозуміння все пройобується, що легко спостерігати у будь-якому онлайн збіговиську освітян: вони тупо не в курсі, за що їм взагалі платять, і тупо ниють. Ах-ах, діти нечемні, ах-ах, вчитися не хочуть, батьки не пояснили. Так це не батьки тобі замовили роботу.

Тіки це не індивідуальна вада, а системна. Система, що не знає своєї мети, вже проїбалася, якими реформами не обмазуй.