Подумав, шо Фуко зараз мабуть оживився б. Але він сам себе переграв, коли агітував за звільнення доведених і засуджених педофілів та скасування взагалі поняття age of consent як буржуазного пережитка.

Розглянемо age of consent як певний досить прозорий режим влади. Руйнуючи його, ми владу не знищуємо, а перерозподіляємо в нових конфігураціях.

Однак між будь-якою дитиною та будь-яким дорослим завжди існуватиме абсолютно реальний дисбаланс знання-сили в числених аспектах. Отже, існує асиметрія влади, яку неможливо усунути. Отже, скасувавши універсальну легальну заборону, яка захищає абсолютно вразливих, ти непрозоро передаєш ту саму владу найбільше цілеспрямованим рандомним виродкам. З якої перспективи це може бути прогресивним?

Потім, його пропозицією було експертно досліджувати case by case на предмет чи було coercion. А оце вже для будь-якого фуколдіанця завідома теоретична недобросовісність, за таке можна й вилетіти з семінару.

По-перше, coercion в грубому сенсі це не єдиний і навіть не найбільш ефективний діспозитив, як геніально показано М. Фуко. Тобто в світі класичних лібералів з автономними суб’єктами в вакуумі, звісно, окнорм якщо нож до горла не приставляли. Але чувак двадцять років деконструював уявного ліберального суб’єкта - шоб ним же оголосити 100% залежну десятирічну дитину?

По-друге, case by case означає буквально той самий розмитий, непрозорий дисциплінарний режим, проти якого вищезгаданий М. Фуко все життя боровся і як аналітик, і як активіст. Щоб тепер тим же психіатричним інституціям віддати максимальну владу над дітьми та дорослими? Залізна одна для всіх стіна в цьому сенсі краща, бо прозоріша.

По-третє, що або хто саме процедурно має ініціювати це дослідження “case by case” - проактивний паноптикон? Чи коли сама дитина здогадається поскаржитися (а експерти пояснять, шо нічого страшного)? Отже, ми непозбувну асиметрію ще й поглиблюємо, вішаючи всі ризики на дитину.

Взяти на прикладі капіталізму:

• minimal wage та обмеження робочого дня, це добро чи зло для лівого інтелектуала? Чи не обмежуємо ми свободу робітників працювати дешевше і більше? Може, розглянемо case by case добровільність угоди незалежно від її змісту?

Когось іншого підозрювати в особистій зацікавленості було б, на мій погляд, інтелектуальною нечесністю. Але особисто я дуже ціную Фуко-дескриптивіста, і бачу очевидний провал in bad faith, який не те щоб не випливає з його ж власної теорії, а прямо їй суперечить у кожному слові. Отже, доведеться вважати його виродком в менш інтелектуальних аспектах.

І це зовсім не ad hominem, а генеалогія + ціннісне судження, як нас і вчив Сен Мішель, амінь.