По-справжньому чистий моральний урок Твен дає гіркою долею короля і герцога.

Коли Гек востаннє зустрічає герцога, той йому починає казати про Сайласа Фел… І тут, такий, задумався, а потім називає інше ім’я та скеровує за сорок миль від містечка. Гек насправді вже знає про Фелпсів від перехожого, бо у містечках всі про все знають. Та справа не в тому.

Такий шлях пішки, за Гековим розрахунком, візьме три дні, а їхня “вистава” якраз на три дні і планується. Їм вкрай важливо спровадити Гека подалі, як єдиного свідка, що потенційно може їх виказати.

Єдиного свідка, ггг. Хіба на плоту ще хтось був?

Добрий Гек і сам би їх здавати не став, він навпаки їх попередити біжить. А вони ж кілька днів радилися, все обдумували, перш ніж продати Джима. Начебто нічого не забули, все передбачили у хитрому плані, що ж могло піти не так.

Ось так расизм веде до сліпоти і жахливої розплати.

Нехай про антирасистську спрямованість #HuckleberryFinn не кажуть ті, хто задовольнився I’ll go to hell. Безсмертну класику™ для початку читати треба, а не розказувати про її безсмертя.