Ще один жорсткий момент в #HuckleberryFinn ніхто не помічає, всєцело захопившися Моральною Дилемою піти до пекла. Нібито вся попередня книжка існує лише для її постановки, а весь третій акт - невідомо для чого (старий Гем, наприклад, не розумів).

Навіть з чисто художнього погляду, цей роман крім усього ще й поема Ріки. Яку автор знав аж надто добре. І ріка не є нейтральним носієм хронотопу, згадаймо хоч Каір, яким маркується початок другого акту з волоцюгами.

— Мій план такий, — кажу. — Спочатку треба впевнитися, чи в тій халупі справді Джім сидить, чи хтось інший. Далі треба завтра вночі підготувати затопленого човна і пригнати плота з острівця до нашого берега. А тоді першої ж темної ночі мусимо витягти ключа із кишені в старого, коли той спатиме, й тікати звідси плотом разом із Джімом річкою наниз; вдень будемо ховатися, а пливти по ночах, як то ми з Джімом раніше робили. Ну, як?

Геків план має один фатальний недолік, зрозумілий кожному, хто служив лоцманом на Міссісіпі. Куди ж ви пливете, га? Навпростець до веселого Нью-Орлеану, яким в пристойних домах негрів лякають?

Варто забути наївні балачки, начебто Твен списав двісті сторінок, аж тут внізапна втрапив у пастку. Ну камон: авторові та компетентному читачеві всі можливі повороти були очевидні ще на міссурійському березі. До речі, якщо не читали Life on the Mississippi, що писалася параллельно з самим HF - дуже рекомендую, вона прекрасна. Я там дізнався, що вода іноді мокра, південь буває на півдні, і тому подібні цікавінки.

На мій погляд, Твен буквалізує метафору “пливти за течією”, коли добрі наміри та спонтанна дія “як ми раніше робили” ведуть до катастрофи. Раніше ви теж пливли не туди єслішо. Пройшовши з Геком весь шлях ми не маємо сумнівів у його щирості, і все ж, і все ж, - одного морального прозріння замало, воно нікого не рятує.

Усвідомлений аболіціоністський рух повів б човном вгору, знов до Огайо, Underground Railroad, і т.д.

Саме про це треба міркувати протягом семи глав, коли крінжуємо від упоротих ритуалів, якими Том старанно відтягує ключове рішення: куди ми вобшє пливемо.

• Годі цього псевдолицарського ідіотизму!

Ідіотизму, порівняно з чим - везти presumed втікача на ринок рабів?