Пишуть, що Марина Абрамович, художниця, відома своїми містичними перформансами, колись встановлювала контакт з Сіріусом, як і багато інших езотериків свого часу. Цікаво знайти, як саме. Мені з її блискучої автобіографії запам’яталося, як вона їздила до австралійських аборигенів, була страшенна спека, градусів 50, і весь день можна було тільки сидіти як стовпчик, не рухаючись. Життя починалося ввечері, зранку та продовжувалося уві сні. Аборигени зранку розповідали свої сни. Через деякий час художниця стала бачити їх сни.

В Киеві біля Бабиного Яру є її величезна інсталляція з кристаллами пам’яті - довга, антрацитово-чорна кам’яна стіна і в ній жовтуваті великі кристали кварцу. Вони приковують погляд, в них такі прожилочки ще прикольні, волосинки, і все в цілому справляє враження глибокого спокою. Джерело його невідоме. Спокій там, де всі плачуть, серед найгучнішого плачу.