Мені наснилася ця ідея, і вона змусила задуматися, чи правильно я взагалі розумію поняття раю та пекла. 🤔

Якщо померлий багато грішив і потрапляє до пекла, то з точки зору мешканців пекла він хороша людина і заслуговує на нагороду. Коли такі люди перед смертю сповідаються, вони ніби втрачають свої бали, все одно потрапляють у пекло, але живуть там як невдахи. Це як держзрада - їх всі зневажають, позбавляють премій і права безкоштовно їздити у транспорті за карткою “заслужений грішник пекла”. Іпотеку не дають, а працювати можна тільки на найгірших роботах за копійки. А священик, який сповідає, він же ніби забирає гріхи на себе. Тому, sex, drugs, rock’n’roll. Ні в чому собі не відмовляй, роби все можливе для щасливого життя у пеклі. Звідси й стільки зловживань і скандалів навколо священиків Ватикану та й не тільки. І найбільша прикрість у тому, що люди самі віддають свої тяжкою працею зароблені гріхи, а ці потім живуть собі в кайф на всьому готовому.