Я особливо не стежив за творчістю Кірка, хоча кілька разів траплялися вірусні відео з його участю. Здебільшого ті, де він «розносив вщент» прихильників Палестини та інших, ну тупиииих ліваків, які не знають ані Біблії, ані історії.

Ще десять років тому я однозначно був би проти його вбивства, бо не можна вбивати за слова. Але час іде, погляди змінюються. З його виступів було видно, що йому не притаманна емпатія до інших людей. Ні, не зовсім так, певну емпатію він відчував, але виключно до членів свого племені. До решти він мав презирство, огиду або абсолютну байдужість.

При цьому мені не важливі його політичні погляди, чи він правий, лівий чи центрист. Тут важливе інше: що такі люди замість гуманізації, емпатії та солідарності сіють ненависть, цинізм і байдужість. На жаль, у нашому світі зараз таких людей стає дедалі більше, я б сказав навіть епідемія. Ну що ж, Кірку пощастило, він одним із перших опинився у світі, який сам і будував.

Сподіваюся, його брати-близнюки, скабєєва з чоловіком, соловйов, красовський та інші приєднаються до нього якнайшвидше.
Velkomin í Valhöll, dovbojobar.