Сходив подивився таки Одісею. Якщо дуже коротко - фільм непоганий, хоч і неідеальний, але непоганий) Я би сказав, 8/10. А повністю враження покладу під спойлер, про всяк випадок.

  Ну, по-перше, він довгенький, майже три години, і це відчувається, особливо коли пам’ятаєш приблизно порядок пригод Одісея, тому в певних моментах здається трошки затягнутим.     Акторська гра місцями чудова - Одісей, Пенелопа, Менелай прекрасні, прямо оживляють своїх героїв. Одісей хитромудрий та благородний, Пенелопа вірна і мудра, але втомлена життям без чоловіка, Менелай здається таким собі грубою горою м’язів, але далеко не такий простий, як здається. А ось Телемах (Том Холанд) і Афіна (Зендая) вийшли не дуже, вони обоє виглядали ну зовсім не органічно посеред тих подій, вони обоє як два вічних підлітка. Ну і божественність Афіни проявляється тільки у тому, що вона ввижається лише Одісею, причому, як потім виявилося, у вигляді дівчини-жриці, яка загинула в Трої. Нічого не маю проти акторів Єлени Троянської і Сінона - це прямо зовсім епізодичні і другорядні ролі в даному фільмі.     Сюжетно якихось прямо зовсім нових речей в цю 2500+ річну історію не додали. Але от з епізоду з циклопом вирізали хитрість Одісея назватись “Ніхто” - і у пізнішому епізоді Одісей міг би повторити цей трюк, але, схоже, режисер вирішив інакше. Також не дуже зрозумілий епізод в кінці із засідкою в храмі - можна це вважати ще одним натяком на “кінець часів” - що навіть храми не є безпечними і туди спокійно приходять якісь люди і без супротиву і непомітно для інших вбивають жерців і приймають їх подобу.     Ще одна цікава річ - можливо це ефект дубляжу - але персонажі час від часу говорять дуже поетично, наче дійсно читаєш Одісею Гомера, а іноді навпаки, переходять на дуже сучасну, швидку говірку. Ще й сам Одісей в кінці бовкнув щось про “зеніт Бронзового віку” - це явно говорить не персонаж, а сценарист/режисер.     Дуже сподобався ще корабель Одісея, це мало не один з головних героїв фільму. Знято було так, що наче тебе самого носить по тих хвилях, ну і показано наскільки це фізично важко з таким кораблем мати справу - що на веслах, що під вітрилом.  

Загалом звісно, є до чого прискіпуватись, було б бажання. Але видно, що до історії Одісея поставились з повагою, не переінакшили її під свої уподобання (див. серіал Відьмак від нетфліксу), в той же час обравши інший фокус. Це міг би бути веселий пригодницький фільм у стилі Індіани Джонса, але вийшов фільм про довгу дорогу додому, під час якої розумієш, що додому повернеться зовсім не та людина, яка з нього вийшла, та і дім уже буде не тим.