От зараз почали виробляти кіно з допомогою ШІ, де актори справжні (і то не завжди), а фон згенерований, і начебто багатьом подобається. Кіновиробництво стає дешевше, швидше. А без справжніх акторів будь хто (з грошми, звичайно, хоч якимись) може збудувати своє кіно. Хоч історію свого життя, наприклад, за допомогою старих фоток відновити якийсь фрагмент своєї юності так, як його пам’ятає. Це дивовижно.
Але вангую, що як зараз цінується те, що знято на плівку, так само буде цінуватись і звичайне кіно, зняте хоч і на цифрову камеру, але зі справжніми акторами, локаціями і створеними вручну декораціями. Це будуть дивитись і смакувати, шукати кіноляпи, відмічати деталі та все таке, ходити на спец-покази в кінотеатри.
Якщо виживемо, звісно.