Струни моєї душі знову грають найсумніший блюз у галактиці. Мойри на секунду відволіклись, щоб спитати, звідки лунають ці сумні звуки. Але я їм не сказав.

Тут наш акціонер генофонду в США не радіє життю. Він пожлобився на страховку за 300 баксів. Потрапив до лікарні. І тепер ниє, що нарахували за послуги 52 кілобакса.

Ще сабж «заїхав легально» і боїться вийти з хати, бо ІСЕ «сцапають його, як ТЦК». Ну шо тут додати. Тут я зрозумів, що натрапив на справжнього титана думки. Він вищий за моє співчуття.

Звісно, хтось може сказати, що це йобаний дебіл і макака. Але ви знаєте, я не такий. Ми маємо бути вищими за подібні емоції. А ще люди дії мають пропонувати щось натомість.

Тому я офіційно пропоную пацанчику повернутись додому. Звісно, війна і всяке таке. Але 52К за хворенький животик точно ніхто не нарахує. Велкам бек, аміго.

@maxgadyukin