2022 року Україну змусили піти all-in, тобто поставити на своє виживання геть-усе. Росія каже, це її змусили. Але я бачив, як Росія порушила наші кордони, так шо хай далі каже.

Пересічні вирішили, що це перегралось. Якісь чуваки відвоювали частину земель? Чудово. Вже не all-in, значить. Політики змагаються у проституції. За непопулярні заходи – одиниці.

Ворог фарбує карту далі. Люди, чиї міста він фарбує, часто думають під обстрілами, що це просто так скінчиться. Хоча ставка – на все. Але ж люди вже подумки війну завершили.

О ні, армія вирве тебе з життя. До себе кличеш, щоб «всі свої» – а там наче райдер рок-зірки. Не мільярд баксів, не тил, ще й Райлі Рід не приїхала. Комната нєвєсти, блядь. Такого рекса не вмовили.

Потім рекс із учебки дзвонить. Політики йому натякали, що він в армії не потрібен і там послужать іноземці. От біда. Знову таку хорошу людину наїбали. Ніколи так не бувало, і ось знову.

Влада не шле виборця в армію, бо хоче голоси. Йому інколи можна автобуси порозйобувать: косметолог з тіктока сказала, шо там жертви ТЦК і чарівні боби. Плоть від плоті.

Тож байдуже, хто там чого не хоче. Це як тупенький родич, який уже заїбав в доску, але ти бережеш його від ще гірших людей. Було б повчально дати йому обпектись. Просто надто дорого.