Колись один тренер перевів «Челсі» на тактику 4-4-2. Півзахист ромбом. Для футбольної Англії це було інновацією, але згодом всі звикли. Придумати проривну річ важко. А ще важче від неї відмовитись, коли та вже не працює.

У нас багато передбачуваних людей. Політики продають успіх армії в сподіванні на свій рейтинг. Крадії носять бабло мішками і скаржаться на грибок у камері, щоб косити від тюрми по здоров’ю. І всі все розуміють.

Хом’яки петляють до перемир’я, якого не буде. Бізнес досі не готовий до ударів ворога, а деякі представники на п’ятий рік ще й додумались перекласти це на армію. І всі все розуміють.

Світ у воронці, на дні якої чекає війна. Передбачувані люди роблять вигляд, наче не з’їхали у неї разом із рештою держави. Борсаються. Шкрябають нігтями по стінках, хоча одна нога вже міцно стоїть на дні. Та вони під ноги й не дивляться.

Оте життя раніше, коло краю воронки – це ваші старі ролі, йолопи. І це давно не прем’єрний показ, де ви всі такі непередбачувані. Чим дивувати зібрались? Все змінилось. Можете верещати, викручуватись, шукати способи обійти нові реалії. Але старі реалії від цього не повернуться.

Такі ж процеси відбудуться в інших ліберальних демократіях, щойно туди прийде війна. А вона прийде. Тоді там і про права людини розкажуть, і за свою безвідповідальність стрілки перевести спробують. І красти спробують. І там також всі все розумітимуть.

Одного не розуміють передбачувані люди. У світі, де палає абсолютно все, простіше довіритись власним військовим, ніж вважати їх ворогами. Так, вони від вас чогось захочуть. Зате разом можна вижити.

А до тих, хто цього не бажає розуміти та сіє сумніви заради особистої вигоди, прийдуть злі сумоїсти. СУМО УНДР дуже любить хитросраких, ще й передбачуваних. Ду-у-уже. Сумо хадзіме.

P.S. Як співає ВІА Nord Division: «Хули за жизнь трясетесь, будто до этого жили».

@maxgadyukin