Прибічники ЛГБТ часто пишуть, що «ми воюємо, аби не стати Росією». Росією вони часто звуть те, що їм тупо не подобається. Треба прояснити хоча б це. Пропоную відійти від суперечки.

Зараз пишу культурно. Тому вітаю лише культурні тези на адресу опонентів ЛГБТ. А то одним чорний одяг не такий, іншим «всіх розігнать» і далі за чотирма кордонами поліції хоровод водить.

Йдемо зі старту. Будь-яка держава має піклуватись про поповнення громадян. Те, що узагальнюють під словом «демографія», щоб не говорити про слова «відповідальність» та «старіння нації».

Станом на зараз Україна не піклується про своє поповнення. Завести дитину – більше ваша (і тільки ваша) пригода, ніж логічний процес із відповідною соціальною підтримкою держави.

Найменш захищена соціальна верства – сім’я військовослужбовця, який завів дитину і пішов воювати. Бо всі тут Vільні люди. Акціонери генофонду без жодного приплоду. Воювати нікому, ага.

Якщо ти на передку, можеш загинути. Ну це війна, чому дивуватись. Якщо тебе поранять – держава переведе тебе в тилову частину. І там ти будеш щасливий із копійками грошового забезпечення.

Дітей ростити на двадцятку (чи тридцятку Федорова). Оце тєма. Там проти чийогось параду вийшли і навпроти постояли. Що з цього – дійсно проблема стратегічного масштабу?

@maxgadyukin