Бачу, деякі посадовці (не політики, підкреслю) почали працювати над боєздатністю, а не цьомати сідало нашому міцному тилу. Що ж, неочікувано.

На п’ятий рік повномасштабки хтось все-таки додумався не наливати теплу ванну. Бо вище політичне керівництво мало такий пріоритет: комунікацію з ким завгодно, крім військових.

Катнутись до бійців і щось вручити – прикольно. Але не тоді, коли ти робиш усе, аби вони не отримали поповнення. А політична гілка влади це й робила. На жаль.

Правда не зобов’язана бути приємною. Надто під час війни. Хто хоче говорити виключно приємні речі, хай здає посаду і веде ютуб-блог «Позитив на кожен день». Назву дарую.

Мені цікаві ті, кому вистачає сміливості. Такі з’являються. А хто при посаді бореться лише за свій статус ньюсмейкера – на тих чекають гарні паркани.

@maxgadyukin