Чому мертва політика – мертва в усьому? Давайте подивимось, чим вона зайнята переважну більшість часу. Я часто пишу, що влада та опозиція однаково шукають рейтинг за рахунок армії.

Пасуться на одному електоральному полі. Цілують в сідло кожного ухилеса і мріють, що він за них проголосує після війни. Тобто з Польщі. Стоп. Може, я надто різкий в оцінках? Ще ж є економіка.

Ось є МВФ. Там просять неприємні з точки зору рейтингу речі, які все ж потрібні державі. І тут мертва політика каже: «А-а-а, ви гроші не просто так роздаєте. Тоді не нада». Ну дякую, класно допомогли. І що б ми без оцих робили.

Захист цивільних від злої Емвеефи, від злої Тецеки. Всі злі, тільки мертва політика хороша. Ніколи ні в чому не винна. Але як трапляється лихо, чомусь завжди стоїть поряд, із переляканим рильцем.

У скруті всі мають потерпіти, поки мертва політика вигризає собі голоси на виборах, які будуть хтозна коли. А терпіти треба вже зараз. То навіщо нам такі політики, незалежно від партійної прописки?

Суто віртуальна СУМО УНДР вислухає бійця, якому болить. СЗЧшника, бо не всі вони – дезертири з позицій. Цивільного, якщо він не ворог, просто йому трохи страшно. Це нормально, когось вислухати.

Натомість мертва політика вимагає, щоб слухали тільки її. Щоб у рота їй зазирали. Що ж, мрії збуваються – коли побачить злого сумоїста, хай відкриває поширше.

@maxgadyukin