​{1} ​{2} ​{3} ​{4}

Нещодавно в Києві чергова петиція про відмову від косіння трави не набрала підписів, хоча з досвіду — навіть при умові отримання необхідної кількості підписів петиція отримує формальну «відписку» і все лишається, як є.

Але допомагає висвітлення їх та подібних постів в ЗМІ та соціяльних мережах, тому прохання поширити:

=*=
Юрій Бенгус
May 14 at 12:59 AM ·

Знов про косіння у Харкові.
Фотографії від 8 травня, Харків.

1. Є газони спортивні і партерні (в центральних скверах і парках). Вони засіяні сортовими злаками, їх регулярно поливають і вдобрюють. Такі газони треба косити з травня по вересень щотижня. З цим питань немає.

2. Є луки, які селяни використовують під сіножаті. Їх косять на сіно. Квітучі трави на таких луках є небажаними, їх знищують косінням. Залишають багаторічні злаки (пирій, кострицю, тонконіг, райграс і інші). Сіножаті — це спосіб заробляти гроші за рахунок природи (як і завжди у сільському господарстві). Але в Харкові сіножатям не місце!

3. Є спонтанні трав’яні «газони», які утворилися на прибудинкових і інших територіях у місті. Їх, як правило, ніхто не поливає, не засіває і не удобрює. Але їх намагаються регулярно косити. Що з цього виходить — харківці бачать на власні очі. Замість корисного різнотрав’я з конюшини, лядвенцю, деревію, пирію, волошок, оману, королиці, маків, живокосту, люцерни і іншої краси, ми маємо або сухі «пустелі» (Фото № 1), або зарості амброзії, лободи і інших трав, що продукують алергенний пилок, або «голу» землю, що продукує пил. Це природна реакція на косіння. Подивіться на Олексіївку на фото № 1, або на такі самі «пустелі» на Салтівці. Ці «пустелі» зроблено косінням.

(продовження в наступному пості через обмеження Тґ)