Тітка дивує знову й знову..

Річ у тім, що мій старенький аймак вже не може зайти туди та сюди. Наприклад, з нього вже неможливо зайти в Хуїтер. Кількість сайтів, якими я постійно користуюся, невпинно зменшується: з‘явилася якась нова перевірка “що ви не бот”, яку стара-престара ось не проходе.

З дня на день чекаю, що не зможу зайти нікуди взагалі.

Ну й моє ниття на тему “треба новий комп/ноут” рознилося з новою силою. Потихеньку з допомогою френда почала підшукувати більш-менш дешеві варіанти. Не нові, ні. Бевушні, але ще нормальні.

Приходжу до тітки зі списком. Вона хапається за голову: ти шо! це дорого! в нас немає таких грошей!

Проходе час, я змирилася.

І аж раптом тітка видає мені свій древній ноут НР. Я розсудливо підмічаю, що він і з лінуксом ледь ворочається, перевірено.

І тут виявляється, що:

1. Тітка поставила на нього новий процесор;
2. Тітка поставила на нього диск ССД;
3. Тітка поставила на нього дві планки нової пам‘яти;
4. Тітка поставила на нього він 11;
5. І тепер ноут заграв новими фарбами й бігає як новий.

Моєму здивуванню не було меж. Ось чим вона займається, коли тихо сидить у своїй кімнати та шерстить “залізні” форуми та замовляє в і-неті потрібні деталі, а потім балується зі своїми планшетами, телефонами та ноутом.

Перепрошую, це 65 років. Як тітка каже: з комп‘ютерами я мала справу ще коли ти (я) під стіл пішком ходила.

Ну так, ССД коштував десь біля 2000 грн, але це не 12000 за ноут б/в..

Я поставила на нього Лінукс Мінт, бо вінда це буеее.