У багатьох країнах, зокрема у тій самій рашці, жінка практично не захищена від домашнього насильства. Та й не тільки від домашнього.

Жінки все своє життя змушені балансувати на дуже тонкій межі дозволеного, щоб захистити себе.

Ось усі ці історії про те, що “жінки не люблять хороших хлопців”. Насправді люблять, дуже навіть; просто якщо ви так вважаєте - швидше за все, ви не такий вже й хороший хлопець, як думаєте. Якщо жінка зіткнулася з надмірно нав’язливим шанувальником, з небажаним фліртом у барі чи на вулиці, або тим більше з непристойними жартами-натяками - ця жінка має дуже обережно підібрати свою відповідь і дії, щоб нібито й відмовити, але й не сильно образити. Дозволити “залицяльнику” “зберегти обличчя”.

“Ти такий хороший, якась дівчина буде з тобою щаслива” - НІ! Я просто до нестями боюся, що якщо скажу, наскільки ти огидний, у тебе смердить з рота і від твоїх жартів все всередині зводить - ти в п’яному угарі почнеш махати кулаками або спробуєш зґвалтувати! (ну, жінки, зізнайтеся. Чи був у вас такий досвід? =((( )

Якщо в барі або на вулиці хтось помацав за дупу - яка сила підколу-образи або ляпасу доречна, щоб поставити мудака на місце і щоб його друзяки почали сміятися над ним, а не “ти що, **, **ла?!” встали і почали наближатися.

Ну і класичне “соррі, у мене є хлопець” - ні, немає, але те, що я є власністю якогось іншого, абстрактного чоловіка, зазвичай має значно більший стримуючий ефект, ніж моя власна думка.
(ні, мені серйозно цікаво, наскільки поширений такий досвід серед жінок. Я знаю, що так буває, але як часто? У вас так було?)

Ну, і в домашньому насильстві, з якого я почав, все набагато гірше. У цілій низці країн вважається нормою, а в більшості інших - нібито не норма, але досить часто, що чоловік має право на свою дружину, ну, наприклад, на секс, коли він сам цього хоче, без урахування її бажань. Або побутове, скажімо так, виховне насильство. І тут у жінки неприємна ситуація. Її б’ють - і вона не може піти в поліцію, наприклад, тому що в багатьох країнах на це взагалі подивляться з подивом, а в інших нібито захистять, але… якщо він перейде певну межу. Ось якщо будуть явні побої - тоді прийдемо. Будуть травми - ось тоді точно прийдемо. Ось постраждає дитина - точно-точно прийдемо. Ні, ну якщо вже вб’є - тоді точно звертайтеся!
І весь час висловлюють свою найсерйознішу стурбованість, співчуття і завжди готові провести виховну бесіду.

У кінцевому рахунку жінка залишається сам на сам із чоловіком. Який, де-факто, має право робити все, що він захоче.

І ось тут цікавий, але неприємний нюанс. Дружина має право спробувати закритися, захиститися - щоб не так сильно били. Навіть дати відсіч у розумних межах. Це може зупинити разову агресію, але не побої загалом. А якщо взяти сковорідку і прикласти до голови з надією на появу там мізків, то є рівно два варіанти. Або удар буде недостатньо сильним і тоді взагалі ноги зламають, щоб не кортіло, або достатньо… але тоді вже жінка винна в перевищенні самооборони, поліція приїжджає за НЕЮ і вже її судять. І дитину відберуть.

Ось і виходить, що жінка все життя повинна якось захищатися, але так, щоб не спровокувати. І всі навколо висловлюють співчуття та сильне занепокоєння, і виставляють червоні лінії агресору. … які ні до чого не приводять. І вже якщо справа дійшла до відкритої бійки, то начебто вони й на її боці… але все ж не бий занадто сильно, і взагалі спробуй домовитися, ви ж сім’я; може, поступишся трохи; давай не заводи справу, не руйнуй людині життя, дозволь зберегти обличчя.

-

Нічого не нагадує? Ми, Україна - це зараз ця жінка. Роками, десятиліттями всі навколо були на нашому боці, були стурбовані й попереджали рашку, що буде агресія - будуть наслідки. Буде явна агресія - ось точно будуть наслідки. Буде повторна спроба захоплення територій - точно-точно будуть. Будуть жертви серед мирного населення, заборонена зброя або ЯО - ось точно-точно-точно будуть наслідки. Але поки що ви якось спробуйте домовитися. Ми на твоєму боці, Україно! Ти така сильна і класна - супер! Але може, поступишся трохи своєю територією - йому все ж треба зберегти обличчя. Ні, ми тебе підтримуємо, можеш навіть вломити йому… але не надто сильно, тому наступальної зброї ми не дамо, хто знає, що ти з тим зробиш. І давай не надто сильно давати відсіч, а то він хтозна-що зробить. І вже не вбивай, тим більше - бо тоді ти будеш винна в тому, що все це хаос після розвалу по всьому світу розповзеться.

Тому давай якось до кордонів 23 лютого… але якщо що, звертайся!