Ви ж знаєте, що люди від чатджпт тупіють? Ну або завжди це знали?)) Он, вчені з MIT Media Lab провели експеримент і побачили, як у користувачів АІ мозок прямо фізично скукожився.
Бачили вже пости і репости цього?

Розскукожимо узад?)))

Бо це маячня)

Я прочитав дослідження. Не репости, а саме дослідження. І як вчений саме в цій галузі (нейропсихологія) зараз розповім трохи краще, ніж про те, як вчений зґвалтував журналіста.
Слів буде багато, але менше, ніж у статті, і самі вони будуть простішими та коротшими. Висновок - внизу.

Стаття базується на експерименті. 54 студента розділили на три групи і задали їм 3-4 рази написати есе протягом 20 хвилин. Перша група писала сама, друга використовувала будь-який пошук, але без АІ. Третя - використовувала тільки ChatGPT перші три рази, а четвертий - самостійно. І учасників вимірювали до, в процесі і після, за рядом параметрів головного мозку. І так, виявилося, що чатджпт «зменшує» мозок. Точніше, майже за всіма показниками, у першої групи була найбільша активність мозку, у другої менше, а третя група взагалі майже спала. Більш того, при спробі процитувати власну фразу, 83% з третьої групи зробили помилки (для порівняння - в першій всього 11%). Крім того, у третьої групи було зниження ефективності при вирішенні когнітивних лінгвістичних завдань, гірша пам’ять, значно гірше розуміння тексту.
Висновок - залежність від LLM знижує глибину семантичного кодування, погіршує подальше самостійне письмо і пам’ять, пригнічує здатність до критичного аналізу в цілому негативно впливає на мозок. А значить його потрібно обмежити на початковому рівні освіти і залишити тільки як гібридний інструмент для старших класів і курсів.

Ну як, бачите проблеми дослідження? Ні?

А ось самі автори бачать (на відміну від журналістів і ряду блогерів) і тому рекомендують студентам таки використовувати чатджпт для «рутинних» дій, залишаючи собі вибір ідеї та структури. А ще самі автори також уточнюють, що дослідження має вкрай короткий часовий горизонт, дуже обмежену вибірку та відсутність поділу етапів роботи над есе (планування/чернетка/редагування).

Я ж додам або підкреслю ще.

Обмежена вибірка - 18, всього 18 осіб працювали з чатджпт. Якщо припустити, що в інституті 5000 студентів, то це рівень похибки 18% (+/- 9, точніше), що робить дані точними, як ворожіння на кавовій гущі. У нас вважається, що для того, щоб дослідження було статистично значущим, його точність повинна бути максимум +/-5. І якщо вам здається, що різниця між 5 і 9 не дуже велика, то це насправді означає, що на 5000 студентів у третій групі повинно бути ХОЧА Б 212 осіб (і це мінімум)! І це якщо ми оцінюємо тільки студентів одного конкретного вузу, одного напрямку. А наскільки ці дані взагалі застосовні до студентів інших спеціальностей, вузів, країн — це вже інше питання з очевидною відповіддю.

Далі, часова вибірка. Автори підкреслюють, що їх дослідження мало дуже короткий часовий інтервал. Приблизно півтори-дві години — настільки короткий. Про які довгострокові наслідки тут можна говорити в принципі?
Це приблизно, як прийти на поле в десять соток (32 на 32 метри), де посадили картоплю, воткнути лопату в випадкове місце, пошерудити там і, знайшовши одну картоплину з гнильцем, сказати, що все поле зіпсоване.
Це все - не рівень наукової роботи, це рівень лабораторки або курсової роботи; найбазовіша демонстрація підходу, перш ніж переходити до реальних досліджень (причому самі автори саме так і заявляють, «We hope this study serves as a preliminary guide…». Як я вже сказав, вони, на відміну від журналістів, розуміють, що тут не так).

Далі. Такі слова як плацебо, сліпе, подвійне сліпе дослідження - автори їх знають, але вони не застосовні до даної роботи. Для тих, хто не в курсі: це означає, що оцінка в дослідженні була суб’єктивною і потенційно упередженою, тому що учасники знали, з чим працюють, який результат очікується, а оцінка проводилася людьми, які знають, хто в якій групі.

Ок. Це про чистоту і про ті проблеми, які бачать автори. А тепер, про сам експеримент від фахівця в нейропсихології і про принципові помилки у ньому.

Вам дали двадцять хвилин, щоб написати есе. Ви вбили завдання в чатджпт, отримали відповідь і чекаєте дзвінка, який скаже, що пора здавати. Що ви робите, що ви думаєте, що ви відчуваєте? Я б, наприклад, відчував нудьгу. Саме це і показали численні і різноманітні виміри мозку тих, хто працював з чатджпт. Вони виконали своє завдання, а далі перейшли в режим «очікування». Що цікаво, дослідники планували побачити на цих вимірах?
Потім робочій групі дали ряд завдань на пам’ять і аналіз. І сюрпрайз-сюрпрайз, у них були результати гірші, ніж у інших!
Беремо 54 спортсмена. 18 з них грають в баскетбол. Ще 18 роблять розминку. Решта 18 сидять на лавці і дивляться у стелю. Через годину змушуємо їх усіх здати нормативи. У групи, яка сиділа і дивилася стелю, показники гнучкості, реакції і швидкості нижчі, ніж у тих, хто грав у баскетбол або робив розминку. Висновок - стелі в спортзалах призводять до деградації мускулатури. Бачите?)

Підсумок: насправді це ДОБРЕ дослідження і автори зробили відмінну роботу. Вони прекрасно розуміють, що його потрібно повторювати з деякими змінами на зовсім іншому масштабі. І, до речі, рекомендують продовжувати використовувати чатджпт в навчанні, просто як частину «гібридного» підходу. Вони неправильно трактують дані, але хороша документація дає доступ до цих даних іншим вченим, які можуть зробити це точніше (це абсолютно нормальна і навіть рекомендована практика в сучасній науці. Називається мета дослідження). Просто не треба виривати окремі моменти з контексту, і тим більше не потрібно репостити журналістів, які пишуть ААААА! ЧАТДЖПРТ СКУКОЖИЛ МОСК ЛЮДСТВА!!!!! Тому що це не так)

P.S.
Якщо вам подобається, що і як я пишу, не забувайте підтримати автора.
Тому що без цього пости (і сам автор) можуть закінчитися=(
Зробити це можна тут:
Картка: 4441 1110 2551 8519
Patreon: www.patreon.com/NeuroPsy