До минулого посту було кілька настільки хороших питань, що відповіді на них заслуговують на окремий пост (без іронії. Я обожнюю хороші питання).

Q: “А чому діти брешуть замість того, щоб виконати те, що від них хочуть?”
- тому що відчувають страх, а не мотивацію.

Q: “так уникнути покарання легше, ніж боятися і брехати, бо брехня тягне за собою необхідність іншої брехні і так далі.”
-На жаль, ні. Скажімо, дитині дали завдання помити кімнату або зробити уроки. Щось, що не хочеться робити. Дітям помітно складніше, ніж дорослим, розраховувати час і наслідки дій (префронтальна кора розвивається відносно пізно).
Якщо дитина все-таки зробила, що відбувається? Починається перевірка. А ось тут не прибрано, а це не зроблено, а де були твої очі - чим суворіше перевіряючий, тим більше дитина боїться такої перевірки.
З іншого боку, якщо НЕ зробив - то треба відбрехатися. Швидко. Якщо не вийшло - покарання, лайка і докори, порівнянні з тим, що було в першому варіанті. А якщо вдалося? То пронесло, і не сварили або сварили незначно.
З точки зору мозку дитини, це вибір між двома ситуаціями:
1) велика витрата ресурсу, в разі невдачі покарання, в разі успіху - покарання, але менше.
Або 2) витрата невеликої кількості ресурсу, у разі успіху - безпека, у разі невдачі - покарання, порівнянне з першою ситуацією.

Вибір очевидний. А ще, наш мозок, точно так само, як все тіло, намагається запасати ресурси в разі небезпеки. Перед голодом - наїстися. А перед кризою? Набрати дофаміну вперед. Чим більше дитина боїться “перевірки”, тим швидше вона витратить час перед нею на те, що дає дофамін - ігри, наприклад.

Q: “А хіба страх не мотивує? О_о”

• Ні. Страх - це ДЕмотивація. Це я в плані нейропсихології кажу, а не про мораль. В одному з минулих постів я писав про сором - інший демотиватор. Їх основне завдання - щоб людина щось НЕ робила. Не пхала пальці в розетку, не гралася з сірниками, не відчиняла двері незнайомцям. Там є ще більш складні нюанси, на кшталт того, що страх може запускати додаткові ресурси в разі небезпеки, але в цілому - він все ж вчить “не робити”, “уникати”, “ховатися”. В крайньому випадку - “битися/захищатися”.
  У певних випадках це потрібно або навіть необхідно, але це НЕ мотивує на виконання домашнього завдання.