У мене є вічна дилема. Через здоров’я, у мене відносно мало «продуктивних днів» на тиждень. Іноді — «продуктивних годин». І коли я почуваюся особливо погано або маю напад — сильно запускаю себе і своє оточення. У ті дні, коли почуваюся краще — МОЖУ працювати. Але навколо бруд, безлад, а у мене грязна голова, спітнілі пахви і взагалі від мене тхне. І завжди дилема. Спочатку прибирати, спочатку митися і приводити себе до ладу, або спочатку попрацювати і реалізувати ті думки та ідеї, які снували на межі свідомості, коли мені було погано?
(TL; DR: - в кінці коротка інструкція останнім абзацом)
Важлива ремарка, яка змінює мою ситуацію щодо багатьох: мені не потрібно працювати для виживання і заробітку, але я ЛЮБЛЮ працювати і додаткові доходи (наприклад, ваші донати за мої пости) підвищують життєвий комфорт, дають можливість займатися здоров’ям, а значить підвищують шанс, що наступного тижня цих «продуктивних годин» буде більше, а я сам проживу трохи довше.
Проблема мого вибору, тому що я як у психологічній грі «підводний човен», в якій гравці уявляють, що вони на підводному човні, який зазнає аварії, і ведучий вибирає черговість, за якою люди випливають назовні через шлюз. Але шлюз випускає лише одну людину за раз, і ніхто не знає, на якій глибині знаходиться човен і як швидко він тоне. Тобто у того, хто випливає раніше, буде значно більше шансів на виживання, просто тому що він ближче до поверхні, але ніхто не знає, наскільки і скільки людей зможуть вижити (Перший? Перші три? Всі? Жоден?)
Так і я, я не знаю, чи зможу я зробити всі три речі, жодної або закінчу після першої чи перших двох і більше не зможу зробити нічого продуктивного. Яка правильна послідовність у такій ситуації?
Якщо для вас подібне знайоме, то однозначна відповідь - спочатку митися і приводити себе до ладу. Потім робота. Тільки потім прибирання.
Коли ми приводимо себе до ладу, мозок отримує інформацію, що ми більше не в болоті і в робочому режимі, це не тільки дає ресурс, але і дозволяє боротися з депресією і низькою самооцінкою. Крім того, більш близьке до тіла відволікання (відносно срачу в квартирі) знижує ресурс в більшій мірі.
Потім - працювати. Нереалізовані ідеї псуються, а успіх від робочого процесу дасть не тільки ресурс, а й нагороду (донати, заробіток, ліки, смаколики), які в довгостроковій перспективі збільшують кількість ресурсу або хоча б (як у мене) сповільнюють його втрату.
І нарешті - прибирання. Після певного рівня, срач перестає накопичуватися так швидко, а значить і втрата ресурсу від нього зростає повільніше, ніж від низької самооцінки, депресії і відчуття марності. Крім того, як правило, це вимагає МЕНШЕ ресурсу, ніж два інших завдання (помитися або хоча б встати з ліжка - вимагає зміни стану, що в депресії ДУЖЕ складно, тоді як робота у більшості людей вимагає ментального або фізичного ресурсу. З іншого боку, прибирання, особливо базове, передбачає ряд дуже простих дій за ЗНАЙОМИМ алгоритмом, на кшталт підібрати упаковку від морозива і викинути в смітник, які на відміну від миття підлоги зробити відносно просто. А значить робляться трохи простіше, ніж, наприклад, робота або хобі, які зазвичай вимагають попереднього вирішення задачі.
TL; DR: Зовсім короткий варіант фіксованої інструкції на такі дні: Встати. Вмитися. Якщо є сили - душ. Чистий одяг. Дезодорант. Все - без перфекціонізму, хоча б на базовому рівні і, по можливості, швидко. Потім сісти працювати або після мінімального перекусу, якщо потрібно. Прибирання - після завершення одного робочого завдання, яке дає відчуття успіху.
P.S. потім задонатити мені 4441 1110 2551 8519 або підписатися на мій патреон. Якщо залишилися сили)