Я приймаю Оземпік, частина 3.

Дивлюся, всім найбільше цікаво про побочки.
Ну що ж. Розповім, що, чому і як знизити. Букв буде багато.

Спочатку КРИТИЧНО ВАЖЛИВА РЕМАРКА! Це мій індивідуальний досвід і ті побочки, що були у МЕНЯ. По-перше, у всіх організм свій і різний. По-друге, у мене від самого початку здоров’я… ну… м’яко кажучи, не дуже. До реанімації та важкої інвалідності “не дуже”. По-третє, пов’язане з “другим” - я приймаю і так велику пачку найрізноманітніших ліків, досить імовірно, що якісь із них взаємодіють і змінюють ці самі побічки. І створюють свої.

На що взагалі люди скаржаться?

20-40% скаржаться на нудоту
10-20% на пронос
10-15% - рвота
10-15% - відсутність апетиту (так це начебто ціль, чи не так?)
5% - головний біль
2-5% - запор
2-5% - біль у животі
1% - гіпоглікемія (низький цукор)
0,5% - біль у місці уколу

Решта побічних ефектів, у тому числі дуже серйозні - менше 0,1%.

Потрібно розуміти, що деяка частина цих побічних ефектів пов’язана з тим, що люди порушують правила прийому (наприклад, як відомо, ефективність презірватива від 90 до 98%. Але не всі знають, що ці 2-10% здебільшого припадають на неправильне його використання, наприклад повторне, не з того боку, надягання в процесі тощо. )
У природі пептид, аналогом якого є оземпік і його подібні, виробляється після прийому їжі. Він дає організму інформацію, що:
1) у шлунку є їжа, її треба розібрати
2) нова їжа поки що не потрібна
3) системи, які потребують калорій - можуть працювати в повному режимі
4) спорожняти шлунок поки що не потрібно

Зазвичай цей пептид створює приємне відчуття “наповненості”, проте руйнується за лічені хвилини.
Якщо ми худнемо через зменшення прийому їжі, то відповідно цього пептиду немає давно й організм починає панікувати і
1) шлунок вимагає їжі
2) системи, які потребують калорій - переходять у режим економії, наприклад починають руйнуватися м’язи
3) коли їжа таки потрапляє - організм у паніці її відкладає “про запас”, бо фіг його знає, коли ця дура (ми) наступного разу зірветься на тортик.

Прийом оземпіку призводить до того, що цей пептид є в організмі майже постійно. Той самий ефект “їсти часто, але потроху”, який радять дієтологи. Тіло вважає, що їжі достатньо, системи працюють, калорії спалюються, а коли їх бракує - шукають їх у жирових запасиках. А так само, все це значно уповільнює роботу шлунково-кишкового тракту, перетворюючи нас на такого собі удава, який перетравлює їжу годинами.
І ось тут можуть починатися побочки. Найосновніші й найочевидніші - якщо продовжити харчуватися “як раніше”. ШКТ вже фізично не може працювати з тією швидкістю, як раніше. І якщо буде отримувати приблизно колишню кількість їжі - дуже швидко накриється. Трохи менш очевидне - що він працює не тільки повільніше, а й гірше. А отже, їжу, з якою раніше б впорався легко - зараз буде набагато складніше. От знаєте, як ви можете зжерти в одну мордочку здоровенну піцу або відро морозива? Якщо це не щодня, то нічого страшного. Трохи складно, але шкт впорається. Під оземпіком - уже ні. Їжа має бути більш збалансована і якісна, ніж раніше. Інакше болі і спазми (інформація, що щось пішло не так), блювота і пронос (спроби позбутися неправильної їжі), запор (неперетравлена їжа ні туди, і ні сюди).

Наступна очевидна (як мені здається) річ - це помірність. На реддиті читав дівчинку, яка скаржиться, що препарат не працює, тому що з її 46кг ніяк не може скинути…. О_О Від того, що ви напіздели організму, що у вас є енергія - вона з повітря не з’явиться. Добре якщо є жирок, можна його розщепити. А якщо немає - гарантовані проблеми. Або, деякі скаржаться, що худнуть недостатньо швидко… Правило безпечного 1 кг на тиждень (краще 0,5) ніхто не відміняв. Організм не встигає перебудуватися до швидшого, а значить будуть поломки. Сюди ж - поступове збільшення дозування. Я читав про людей, які одразу починали з максимального, або перевищували допустиме. “Кнопка”, на яку натискає цей пептид, - не сталева. Різкий перепад або зусилля, вищі за допустиме, можуть її банально поламати.
Ну і нарешті, достатня кількість води (організм ДУМАЄ, що йому достатньо, але вона потрібна на всі процеси), сну, фізичних навантажень і поменше стресу (картизолу). З останнім у мене не вийшло =_=”

Отже, знаючи все це, що було в мене:
Ні болю, ні нудоти, нічого такого. Але після першого уколу було… неприємно. От не можу пояснити інакше. Не боляче, не погано, а саме неприємне відчуття. Але дуже сильне. Десь схоже, ніби з’їв гниле насіннячко. Багато. І огидна на смак відрижка. Як після моторошного похмілля (але без болю). Слова не дуже передають, це насправді було ДУЖЕ неприємно. Настільки, що всерйоз думав припинити прийом. І сміявся, що схуднення - від того, що боїшся їсти) На щастя, на третій день це пройшло практично повністю. Трохи проявлялося після кожного підвищення дозування, але набагато слабкіше, ніж спочатку.
Організм категорично відмовився їсти жирне, при думці про смажені курячі крильця починало нудити. Зате вимагав овочів або хоча б фруктів. При цьому було дуже легко об’їстися.
Пара бутебродів (такий собі зазвичай перекус, між їжею) - і я годин шість лежав пузиком догори). Десь через тиждень ми і моє тіло приблизно прийшли до розуміння що і скільки нам потрібно.
Їсти став СИЛЬНО менше. Прямо набагато. У три-п’ять разів (а я завжди їв дуже багато, по мені не скажеш, це завжди оточуючих дивувало). Апетит і відчуття голоду не зникли, просто стали вмикатися рідше і перекриватися дуже невеликою кількістю їжі. Змінилося відчуття смаку, досить сильно. Деякі речі перестали радувати або стали відверто гидкими, що насправді прикро. Але м’ясо, овочі, ягоди, фрукти - як і раніше смачні. Із солодким - цікаво. Воно легко заходить, але… я купив тортик. З’їв шматочок. Було смачно. І наступні три дні не міг змусити себе до нього доторкнутися. Наче новорічні свята і останні три тижні харчувався шоколадом і цукерками. Загалом, задоволення від їжі МЕНШЕ, що дуже засмучує. Але потім я підібрав те, що все одно подобається і я б так сказав, хм, задоволення приблизно відсотків 85% від того, що було.
АЛЕ! Ось знаєте це відчуття приємної ситості? Коли з’їв щось смачне і ДОБРЕ. Цей стан виходить набагато легше і тримається значно довше. І можна набити делікатесами. Наприклад тістечка макрон. З’їв три штучки - і був пару годин задоволений-задоволений.
Ну й останнє. Млявість і відсутність сил. Тут мені дуже складно щось сказати, тому що з моїм станом я і так був моторошному стані і потрібна фармпідтримка, щоб були сили дійти в магазин. СУБ’ЄКТИВНО, енергії стільки ж, скільки й було. Що дивує.

Ну ось якось так…