Натрапила на фото 1920-30-х з краєвидами села Молодків (Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл). Там було їх більше, але я взяла ці дві, бо згадала, як мені колись бабуся розповідала про цей процес на Тернопільщіні. Тоді вона була ще мала (це десь 55-ті роки).

У їх селі готове ткане полотно відмочували в річці і розкладали на сонці на схилі пагорба, потім ще кілька разів відмочували і знов сушили на сонці. Таким чином його відбілювали. Це була робота більше для дорослих жінок, але малих дівчат лишали сторожити розстелене полотно. Ну там, щоб не спортив хтось, вітром не знесло, гуси не потоптали etc.

І ось моя бабуся розказала, як вона, замість пильнувати, зрозуміла, що з пагорбу на полотні кататись дуже весело. Весело було до того моменту, поки якась сусідка мимо проходяща не донесла матері моєї бабусі. Звісно, хтось отримав по дупі, бо від трави і катання по ній полотно стало зовсім не білим.