👻 Як непомітно зникнути з вечірки (і звинуватити в цьому іншу націю)
Мабуть у нас у всіх є такий знайомий: щойно він стояв на вечірці біля столу з закусками – і раптом його більше немає. Ні «я вже піду», ні обіймів, ні останньої чарки «на коня». Людина ніби просто розчиняється в повітрі.
В таких випадках ми говоримо «Він пішов по-англійськи», маючи на увазі «залишив вечірку чи будь яку тусу, не попрощавшись ні з ким, включно з господарем і вчинив неввічливо, знехтував правилами поведінки». А що в таких випадках говорять самі англійці? Виявляється, в неввічливості вони звинувачують або французів – French leave / French exit «піти по-французьки», або ірландців – Irish goodbye / Irish exit «піти по-ірландськи». Останній зворот особливо популярний в американській англійській.
Але якщо копнути глибше, виявляється, що в багатьох мовах є свій варіант цієї «магічної втечі». І що найцікавіше – майже завжди винні, звісно, інші! Ось дивіться:
• французька: filer à l’anglaise – «зникнути по англійськи»,
• німецька: einen polnischen Abgang machen / Polnischer Abgang – «зробити польський вихід»;
• іспанська, італійська, португальська, словенська та ін.: – конструкції на кшталт despedirse a la francesa, andarsene alla francese, sair à francesa, oditi po francosko– «попрощатися по французьки / піти по французьки»;
• угорська, румунська: angolosan távozik, a o şterge englezeşte – «піти по англійськи».
Складається враження, що людство уклало негласну угоду: усі робимо одне й те саме, але офіційно звинувачуємо в цьому сусідів! Лінгвісти називають це «етнічними стереотипами» та «скриптами гумору», а якщо по простому – старим добрим «це не ми, це вони!». Спочатку такі вислови часто були майже відкритими образами – способом позбиткуватися з «чужих» (п’яні ірландці, невиховані англійці чи французи, підозрілі поляки). Зараз більшість людей уживає їх без злого умислу, як звичайні ідіоми. Але лінгвісти м’яко нагадують: за смішною фразою часто ховається дуже конкретна історія про те, кого вважали “нижчими”, “смішнішими” або “не такими”.