Цікаве, не знав

Виявляється, класична підривна машинка - та сама коробка з Т-подібною рукояткою з вестернів та військових фільмів - це не вимикач від батареї, а повноцінна електростанція із затримкою в півсекунди.

Батарейок усередині немає взагалі. Під кришкою - зубчаста рейка, підвищувальна передача та компактний магнітоелектричний генератор. Рукоятку з силою вганяють вниз, рейка через шестерні розкручує якір до тисяч обертів, і в котушці індукцією виробляється висока напруга.

Але струм надходить на дроти не відразу. Поки рукоятка опускається - зовнішній ланцюг розірвано і генератор працює на внутрішнє замкнене коло. Струм у ньому наростає, посилюючи власне магнітне поле (ефект самозбудження). І лише в найнижчій точці рейка фізично б’є по контактному розмикачу - накоротко замкнене внутрішнє коло розривається, і вся накопичена електромагнітна енергія разом із високовольтним індукційним сплеском вистрілює в лінію детонаторів.

Це вирішує одразу два завдання. Електричне - детонатору потрібен різкий потужний імпульс, а не мляве наростання струму, при якому місток розжарювання може перегоріти, нічого не запаливши (особливо якщо детонаторів у ланцюзі десятки, послідовно). І людське - система захищена від нерішучості, бо випадкове, а отже слабке і неповне натискання дає нуль на виході, замість небезпечного “недоімпульсу”, який міг би частково спрацювати.

Підривна машинка англійською мовою називається blasting machine або exploder.