Трошки про наші неформальні символи:

– Соняшник - з Америки, популярний в нас став у 19 столітті.
– Чорнобривці - з Америки, популярні стали у 19 столітті.
– Мальва теж з Америки. Взагалі з рослин-символів місцевими є лише верба і калина.
– Лелеки почали гніздитися в Україні тільки в пізньому середньовіччі/ранньоновому часі.
– З свійських тварин, що оспівані в нашому фольклорі, лише кінь вірогідно був одомашнений на території нинішньої України (Курганна гіпотеза). Всі інші потрапляли сюди разом з власниками, наприклад свині скоріш за все прийшли з Малої Азії разом з першими землеробами.
– Борщ вірогідно потрапив до нас з території Ірану, до другої половини 19 століття не містив картоплі і томатів, і був геть не схожим на сучасний. Та й нинішній буряк і той, що ріс на городі у 18 столітті - це два різні буряки. І навряд чи ви морочитесь з закваскою буряка на декілька тижнів, максимум варите і додаєте для кольору.
– Походження вареників достеменно невідоме, варене тісто з начинкою їли по всій Євразії і наразі неможливо встановити, хто це почав робити першим. Те саме з галушками.
– Вишиваний одяг характерний для більшості народів і всюди був ознакою статку і статусу, а не національності. Серед простого народу в Україні вишиванки поширились і стали частиною національної культури, коли в 19 столітті співпали два фактори: технічний прогрес здешевив виробництво тканини і кольорових ниток + поширився і набрав потужності процес націєтворення, під час якого народи намагались усвідомити свою ідентичність. На скрінах цікаве свідоцтво цього процесу на Галичині, з книги Остапа Терлецького “Галицько-руське письменство 1848-1865 рр. на тлі тогочасних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції”.

“Якщо все це не українське, то що тоді зробили українці?”, спитаєте ви.

Українці це все КУЛЬТИВУВАЛИ. Довели до досконалого стану. Тому український борщ і українські вареники - найсмачніші, соняшнику ми вирощуємо найбільше у світі, пісню про українську калину знають повсюди, а вишиванку так масово більше ніде не носять. Культура - це і є плекання, покращення, культивування чогось, що зрештою стає невід’ємною частиною національної самосвідомості і її впізнаваним атрибутом. І це не ми вигадали, так створюються абсолютно усі нації. А якщо не культивують, то розчиняються в інших.