Справа в тому, що життя пересічної дорослої людини досить одноманітне: дім-робота-дім кожен день, одні й ті ж самі друзі, звичні (і часто досить пасивні) хобі. А на пенсії кількість занять і соціальних зв’язків ще більш зменшується, в результаті мозок атрофується - майже як м’язи. Комп’ютерні ігри - це навантаження для мозку, тому це корисно.
Якщо детальніше, то згідно досліджень (посилання не дам, бо це моя компіляція з раніш прочитаного) є кілька етапів розвитку мозку людини:
-
Дитина народжується з певною кількістю нейронів у головному мозку (≈86 мільярдів), і з роками частина нейронів гине - як сама по собі, так і під дією зовнішніх чинників (травми, алкоголь, стрес і т.ін). Нові нейрони можуть утворюватись протягом усього життя (переважно в гіпокампі), але мова йде про сотні тисяч нових нейронів на рік. Тобто по відношенню до стартових 86 мільярдів, кількість нових нейронів складає тисячні частки.
-
На відміну від нейронів, синаптичні зв’язки між нейронами активно утворюються в перші 5 років життя (синаптогенез). Настільки активно, що кількість синапсів в дитячому мозку в 2-3 рази більша за кількість в мозку дорослого. Таке ускладнення нейромереж необхідне для засвоєння великої кількості інформації. Одночасно відбувається покриття аксонів ізолюючим шаром (мієліном) для прискорення передачі сигналів.
-
У період 5-10 років відбувається активне видалення нейронів та синапсів (апоптоз), які не беруть участь в активних нейромережах. Мозок «оптимізує» свою структуру, видаляючи непотрібні елементи, оскільки вони споживають дуже багато енергії, а користі не несуть.
-
До 20 років мозок завершує структурні зміни, а кількість нейронів стабілізується на кількості приблизно на 40% меншій, ніж у дитинстві. Однак ефективність передачі сигналів значно вища, ніж у ранньому дитинстві.
-
20-30 років: пік когнітивних здібностей, 30-40 років: початок вікових змін. Починає знижуватися швидкість нейронної провідності через поступове зношування мієліну, зменшується кількість нейромедіаторів, особливо дофаміну, що може знижувати мотивацію та когнітивну гнучкість.
Однак регулярне навчання, фізична активність та правильне харчування здатні підтримувати нейропластичність та компенсувати втрати. -
40-60 років: уповільнення когнітивних функцій. Втрачається близько 5% нейронів, погіршується пам’ять. Відбувається подальша редукція синапсів, якщо людина веде пасивний спосіб життя. Однак при регулярному розумовому навантаженні (читання, вивчення мов, вирішення завдань) мозок створює нові зв’язки та частково компенсує втрати.
-
Після 60 років: прогресуюче зниження нейронної маси, деякі області кори стоншуються на 0,5-1% на рік. Особливо страждає префронтальна кора (відповідає за прийняття рішень) та гіпокамп (пам’ять). Однак при активному способі життя нейропластичність зберігається - у людей, які постійно тренують мозок, втрати мінімальні.
Висновки? Нічого нового, щоб зберегти мозок і не перетворюватись на овоч, потрібні:
-
Когнітивні навантаження - навчання новому, вивчення мов, шахи, логічні завдання, ігри, в тому числі і комп’ютерні (але без фанатизму, бо див п.2)
-
Фізична активність покращує кровообмін і забезпечує мозок киснем, що сповільнює процес відмирання нейронів.
-
Повноцінний сон – під час глибокого сну видаляються токсичні білки, пов’язані з нейродегенерацією.
-
Здорове харчування – антиоксиданти, жирні кислоти (Омега-3), вітаміни групи B підтримують мозок. Подивіться на кількість довгожителів серед японців і в середземномор’ї.
-
Соціальні зв’язки, спілкування з новими людьми. А от соцмережі з клікбейтними заголовками, короткими текстами і кліпами - відключають мислення, тому є злом в будь-якому віці.
P.S. На фото Гарольд, який після виходу на пенсію п’ять років працював діджеєм. Отакої.