Пишуть, що так зараз виглядає порт Сіетла, штат Вашингтон.

З коментів:

“Як людина, чия робота полягає в тому, щоб керувати цим абсолютним кошмаром для моєї компанії… це гірше, ніж Covid. Набагато гірше. Ніколи у своїй кар’єрі я не міг собі уявити, що все може стати настільки погано і так швидко.

З Covid, принаймні, ми всі знали, що робити - те ж саме, просто повільніше. Усі учасники хотіли того ж, мета не змінилась. Була сильна невизначеність, але всі активно працювали над її пом’якшенням.

Те що відбувається зараз, це повний хаос. Невизначеність заради невизначеності. Ніхто не знає, що відбувається. Компанії, з якими ми працюємо, просто повністю припиняють постачання до США, тому що вони буквально не можуть зрозуміти, чи дотримуються правил у будь-який конкретний день, чи порушують їх. Нам доводиться зупиняти цілі контейнеровози та сортувати вміст за тарифним ефектом (надзвичайно дорого), просто щоб з’ясувати, скільки грошей ми втрачаємо. А потім робити це знову наступного тижня, тому що він знову передумав. Тепер ми загрузли у продукті, який ще навіть не потрапив на митницю, де з нас додатково стягують збори, які перевищують його вартість. Мене вже нудить від цього.

У такому середовищі немає стимулів взагалі вести бізнес. Який може бути бізнес, коли ваші прибутки можуть бути знищені будь-якої миті одним твітом. Компанії просто підуть в інше місце.

Все це так приголомшливо дорого, марнотратно і неефективно — і він навіть не досягне того, чого він, за його словами, хоче (95% виробництва ніколи не повернеться додому — я згоден, що це було б непогано, але не дуріть себе. Економіка так не працює). Все, до чого це зводиться, це саморобна бомба в поштовій скриньці кожної американської компанії та споживача. Ні за що.

Дурість такого масштабу, що її неможливо відрізнити від злого наміру.”