У нашому офісі є принтер, який не працює з 2021 року.
Минулого місяця відділ обслуговування попросив ІТ-відділ утилізувати його.
Легко.
За винятком того, що політика компанії вимагає підписаного дозволу на утилізацію активів, перш ніж будь-яке обладнання можна буде вилучити.
Дозвіл має бути роздрукований, підписаний керівником відділу та прикріплений до обладнання.
Я подав форму.
Фінансовий відділ відхилив її.
Причина: Принтер все ще має балансову вартість $14,62.
Вони не можуть списати його до наступного циклу амортизації.
Добре.
Ми перемістили його на склад.
Відділ обслуговування відхилив це, оскільки сховище зарезервовано для робочого обладнання.
А він не працює.
“Тоді його потрібно утилізувати.”
Я пояснив, що фінансовий відділ нам не дозволяє.
Відділ обслуговування сказав, що це проблема ІТ.
Тож я знайшов рішення.
Я подав кошторис на ремонт.
$480 за ремонт принтера вартістю $14,62.
Фінансовий відділ відхилив ремонт, оскільки він дорожче за купівлю нового принтера.
Я подав запит на купівлю.
Фінансовий відділ відхилив його, оскільки у нас вже достатньо принтерів, згідно обліковим документам.
Я додав відмову до форми утилізації.
Фінансовий відділ також відхилив це.
Минулої п’ятниці аудитор запитав, чому у нас у коридорі зламаний принтер.
Я пояснив ситуацію.
Він сказав, що залишення невикористаного обладнання в коридорі створює ризик для дотримання вимог управління активами.
Він рекомендував призначити когось для нагляду за ним.
Мій менеджер щойно повідомив мене, що тепер я офіційний зберігач принтера.
Він не працює вже п’ять років.
У нього немає тонера.
Він не може друкувати.
Але в нього є персональний менеджер, графік амортизації та щоквартальна перевірка відповідності.
У нього більше гарантій зайнятості, ніж у мене.