Державна митна служба вимагає від волонтера 170 000 гривень за «корча» для військових, переданого ще у вересні 2022 року. Про це стало відомо сьогодні, після чергового засідання Кіровського районного суду м. Кіровоград.

Сказати, що ми крепко оху… згоріли від цього кейсу – нічого не сказати.
Водій-волонтер, на думку посадовців Кропивницької митниці, має виплатити вартість автівки, на якій упродовж 2,5 років бійці-спецпризначенці виконують завдання у зоні бойових дій. Формальна причина – автівка не перебуває на обліку військової частини, а отже ввезена з порушеннями митних правил.

Але давайте з самого початку.

У вересні 2022-го водій-волонтер Андрій Скатерний під запит в/ч А2077 через Львівську митницю ввіз з-за кордону придбаний іншими волонтерами для потреб військових автомобіль Isuzu Rodeo Denver Max 2006 р.в. Машину передали військовослужбовцю – представнику зазначеної в/ч. На тому розійшлися. Факт передачі підтверджений актом прийому-передачі.
«Подяка» за допомогу армії від держави наздогнала волонтера за два роки – у серпні 2024-го, коли він отримав повістку до суду як особа, що притягається до адмінвідповідальності у справі про порушення митних правил при ввезенні «корча» як гуманітарної допомоги.

З’ясувалося, що за заявою та на основі протоколу інспекторки Кропивницької митниці суд відкрив справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України Андрія Скатерного. Санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів. Звідси – сума, в яку оцінили митники волонтерську Isuzu для військових.

Держава, вочевидь, не спроможна забезпечити армію достатньою кількістю транспортних засобів. Тому військові постійно звертаються до волонтерів за допомогою з автівками. При цьому «волонтерські» автівки, на яких багато хто з військових пересуваються та виконують завдання у зоні бойових дій, часто не перебувають на обліку та балансі в/ч. Чому? Бо, якщо транспортний засіб стоїть на балансі, то в/ч має перейматися тим, чим заправляти, як утримувати й де ремонтувати такі автівки. А грошей на це держава не виділяє. Якщо ж автівка не на балансі, то все це – головний біль самих військових, які ними користуються.
У матеріалах справи з Isuzu містяться офіційні дані, що з 24-х автівок, завезених в якості гуманітарної допомоги з лютого 2022-го до грудня 2023 року через Львівську та Волинську митниці, де в документах отримувачем вказана в/ч А2077, лише одна (!) машина з переліку фактично перебуває на обліку у військовій частині.

Це дає підстави припустити, що ситуація із тим, що в/ч не ставила на баланс волонтерські автівки, – не разова, не випадкова, а цілком системна. І що питання у митників, суду, СБУ, ВСП та інших органів контролю повинні виникати не до волонтерів, а до відповідальних осіб у в/ч.

Проте саме з водієм-волонтером судиться митниця. І це попри те, що вся інформація – кому та коли, на підставі яких документів була передана автівка – є у митниці та в розпорядженні суду. Більше того, за цей час військовослужбовець, який отримував авто, за станом здоров’я вже списаний з лав Збройних сил. Але Isuzu продовжують використовувати у зоні бойових дій його побратими – військовослужбовці тієї самої в/ч А2077.
Якщо поспілкуватися з військовими та встановити обставини справи вдалося захиснику Андрія Скатерного, чому цього не може встановити та підтвердити командування в/ч, митниця, суд?
У відповідях в/ч на запити митниці значиться «місце перебування транспортного засобу Isuzu… невідоме». Як? Воно може бути невідоме нам з вами, зважаючи на безпекові питання і специфіку служби цього військового підрозділу. Але ж не командуванню. Було би бажання.

Зрештою, місце перебування автівки може встановити суд, викликавши офіційно через повістку відповідального представника військової частини чи бійців, які користуються Isuzu. Правда, є нюанс. Ці військові, переважно, перебувають у зоні бойових дій.
Після сьогоднішнього засідання в його учасників склалося враження, що суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Руслан Бурко не має ні часу, ні натхнення розбиратися у справі по суті, розсилати повістки, спілкуватися зі свідками. Він вже готовий винести постанову про притягнення волонтера до адмінвідповідальності.

У підсумку маємо ситуацію, коли у митниці є підозра і план наповнення бюджету, у судді – бажання якнайшвидше і так, як треба митниці, закрити справу, у військових – ризик втратити робоче й таке потрібне авто, а у волонтера – отримати величезний штраф на рівному місці за допомогу армії.
І це триндець, панове.

Наступне судове засідання по справі призначене на 12 травня.
Триматимемо вас у курсі.