Почитав про теорію “П’яної мавпи”, дещо тендеційна, але дууже цікава. Теорія наполягає на тому, що алкоголь вплинув на формування людства набагато сильніше, ніж вважається, і ось чому.

Метаболізм у всіх ссавців схожий, тому слони, пацюки або павіани, наївшись забродивших фруктів, починають буянити, а наступного дня хворіють, п’ють мінералку і обіцяють собі що це було в останній раз. Але причина, чому вони знову й знову їдять гнилі фрукти - не спирт, а цукор, тобто алкоголь вони отримують як супутну речовину, від чого страждають набагато сильніше, ніж люди.

Генетична мутація, яка кардинально збільшила здатність нашого організму розщеплювати алкоголь, з’явилася приблизно 10 мільйонів років тому. Це відбулося у спільного предка людей, шимпанзе та горил, в результаті ефективність розщеплення етанолу виросла у 40 разів. На сьогодні існує біля п’ятиста видів приматів і ніхто звісно не проводив масштабних досліджень з залученням усіх видів, але можна стверджувати, що менше одного відсотка з них свідомо віддадуть перевагу їжі чи напоям з більшим вмістом спирту. І один з таких видів - Homo Sapiens.

Отже з великою вірогідністю наш мавп’ячий предок любив прибухнути. І це використовується як пояснення, чому саме ця мавпа злізла з дерева і залишилась на землі - тому що перестиглі фрукти падають на землю і бродять саме там, а не на гілках. Весь ліс - безкоштовний паб, якщо ти достатньо хоробрий.

Бо взагалі-то на землі небезпечно. Мавпа є здобиччю для великих котів, вовків, та багато для кого. Інша справа - п’яна мавпа, яка до того ж накидалась усією зграєю, і їх тягне на подвиги. Ви ж не будете сперечатись, що алкоголь додає хоробрості і агресивності? Натовп п’яних бабуїнів розносить саванну так, що ягуари хижаки розбігаються. Мабуть те ж саме було з нашими предками.

Коли стиглі фрукти закінчуються, єдиний спосіб отримати кайф знову - піти шукати нові. Примати не є кочівниками, ходити в невідомі землі - небезпечно і важко, але куди ти дінешся, якщо в тебе залежність і треба похмелитися? Так виник кочовий спосіб життя і люди розселились по всіх континентах. На це знадобилось десятки тисяч років і декілька хвиль, тож під час подорожей люди познайомились зі злаками.

Зазвичай тут історики кажуть “і навчились пекти хліб”, але є проблема - виробництво хліба є складним багатоетапним процесом. Треба здогадатись змолоти зерна, потім знов зліпити в тісто, місити, пекти - це важко пояснити випадковістю. Наша теорія просуває ідею, що хліб винайшли пізніше, а перше що люди отримали від ячменю - це алкоголь. Це легко, наприклад зібрані зерна зберігались у шкіряному мішку під відкритим небом, пішов дощ, залив зерна, далі на мішок знов світило сонце і от вже готове поживне сусло з низьким вмістом алкоголю. Подальший процес з намаганням покращити смак і збільшити відсоток спирту, привів до створення пива і водночас до неолітичної революції, бо Хомо Сапіенси дружно почали вирощувати ячмінь. Осідлий спосіб життя став переважати над кочовим, бо фрукти мають сезонність, а ячмінь довго зберігається і може перетворюватись на пиво круглий рік.

І цьому є підтвердження: місто Гебеклі-Тепе на території сучасної Турції є одним з найдавніших міст планети (близько 11 500 років), і археологи знайшли в ньому величезні (більше 100 літрів кожна) ємності для бродіння пива, висічені з вапняку. На дні та стінках цих чанів було знайдено залишки кальцію оксалату - цей білий наліт утворюється під час замочування, затирання та бродіння злаків (ячменю або дикої пшениці-однозернянки).

Вироблене в промислових масштабах пиво треба було десь зберігати, це привело до розвинення гончарства. Взагалі-то виготовляти глиняний посуд люди навчились за 20 тисяч років до н.е., але гончарство не було поширеним, оскільки коней з возами ще не було, і мисливцям-збирачам було зручніше носити на собі шкіряні сосуди, ніж важкі і тендітні глечики. Але після винайдення пива і переходу до осідлого життя, в наступну тисячу років гончарство почало розвиватись шаленими темпами.

Для розуміння - медовуху і вино люди навчаться виготовляти на 4-5 тисяч років пізніше за пиво. Мутація, яка дасть людям здатність пити молоко домашніх тварин, теж з’явиться пізніше. Тобто як не крути, гончарство - визначний етап в історії людства, теж мало на меті забезпечити людей алкоголем, а вже потім все інше.

Ну і нарешті релігія теж з’явилась завдяки алкоголю. Погодьтесь, напідпитку набагато легше уявити богів з людським тілом і головами птахів чи тварин, наділити їх неймовірними властивостями, вигадати історію як ці боги створили світ навколо і ним керують. Той Хомо Сапіенс, в якого спирт викликав сильніші і стабільніші галюцинації, ставав шаманом і формував релігію. Дякуючи пиву можна верзти що завгодно, бо поряд такі самі бухі одноплемінники, які всьому вірять і під звуки там-тама танцюють навколо багаття, радіючи тому, що ютуб ще не винайшли і ніхто не зніме і не викладе відео з п’яним главбухом Галиною Петрівною, яка влаштувала стриптиз.

До речі, всю людську історію алкоголь сприяв виконанню заповіді “плодіться та розмножуйтесь”, ламаючи зайві бар’єри. І це працювало! Зверніть увагу, що покоління зумерів не п’є, але і розмножуватись теж відмовляється. Вони кажуть, що життя зараз надто дороге, а майбутнє непередбачуване, але ми-то знаємо справжню причину.