Загальновідомий факт: наш мозок не бачить, не чує і не відчуває оточуючий світ таким, яким він є насправді. Очі сприймають електромагнітні хвилі в дуже обмеженому діапазоні і в дуже малому секторі зору, перетворюють хвилі на електричні сигнали і передають в мозок. Ніс контактує з молекулами і частину з них перетворює на електричний сигнал “запаху”, вуха перетворюють коливання повітря і таке інше. Мозок отримує інформацію і на її основі будує внутрішню модель навколишнього світу, причому більшість деталей цієї моделі згенерована самим мозком, а не отримана з органів почуттів - оскільки вони недосконалі, канали передачі повільні і т.ін. Так, більшість того, що ви “бачите” чи “чуєте”, є результатом передбачення мозку, а сигнал, який з затримкою приходить від органів почуттів, використовується лише для підтвердження або спростування “передбачень”. Так набагато швидше, а природній відбір залишив саме тих тварин, які швидше і якісніше передбачали те, що станеться в наступні секунди.

До чого це я веду. Люди, які жаліються на “нейрослоп” від ШІ, чомусь повністю задоволені “нейрослопом” від свого мозку. Хоча принцип його генерації приблизно такий самий, і з реальним світом він корелює дуже опосередковано.