Чим більше дізнаюся про те, як людство реагує на екзистенційні кризи, тим гірше я розумію, чому ми досі не вимерли як вид.

Пара недослівних цитат з книги Стівена Джонсона «Карта привидів»:

Під час Великої Лондонської чуми 1665–1666 років по місту розійшлись чутки, що хворобу розносять собаки та кішки. Лорд-мер тут же наказав без розбору знищити їх усіх - і домашніх, і бродячих, і його підручні слухняно все зробили. Звісно, ​​потім виявилося, що чуму розносять щури (точніше щурячі блохи), поголів’я яких виросло експоненційно після того, як люди повністю знищили всіх хижаків, які на щурів полювали.

Аналогічна історія була з холерою, яка століттями вбивала десятки тисяч лондонців за кожну епідемію. Вчені та лікарі боролись з холерою, спираючись на “теорію міазмів”, згідно якої хвороби (особливо епідемічні - холера, чума, малярія і т.п.), викликаються шкідливими випарами, які піднімаються від гниючої органіки - в болоті, купі сміття, стічній канаві. Власне слово “малярія” з італійської “Mala aria” так і перекладається - “погане повітря”.

Теорія міазмів домінувала, тому що здавалася абсолютно логічною і підтверджувалася щоденним досвідом:

  • Епідемії справді лютували у найбрудніших, смердючих та перенаселених районах міст, поряд із болотами та скотобійнями. Зв’язок між жахливим запахом і хворобою був очевидним.
  • Теорія міазмів переконливо пояснювала, чому хвороби часто мали сезонний характер (влітку, у спеку, гниття та запахи посилюються) і чому вони вражали цілі райони, а не лише окремих людей, які контактували один з одним.
  • Ідеї про крихітних, невидимих ​​живих істот (мікробів) вже обговорювались, але відкидались, бо їх існування було надто абстрактними та контрінтуїтивним. Їх не можна було побачити очима, а от «погане повітря» кожен міг відчути носом.
  • Додайте поклоніння авторитетам. Ідея прийшла ще з античності від Гіппократа та Галена і була домінуючою протягом двох тисячоліть. Хто ти такий, щоб сперечатись зі світилами, га?

!(2)

Середньовічний Лондон не був таким великим мегаполісом, як зараз, але вже налічував сотні тисяч жителів, тому з “міазмами” в місті все було погано. Сміття, помиї і кінський гній вільно текли по вулицям. Аромату додавали тисячі вигрібних ям, які постійно переповнювались.

Як побороти ці шкідливі міазми? Логічно - прибрати бруд подалі від будинків. Для цього в Лондоні була побудована каналізація, десятки каналів якої виносили відходи прямо в Темзу. Немає смороду - немає холери, чи не так?

Проблема в тому, що жителі міста історично використовували воду з Темзи для готування їжі, миття, та інших потреб - на Лондонському мості було навіть встановлено водяне колесо, яке трубами подавало воду в прилеглі квартали. І поки Лондон був невеликим містом - Темза якось справлялась з навантаженням, розчиняючи в собі стічні води. Але з ростом кількості населення Темза перетворилась на смердючу стічну канаву. На додаток старіюча підземна каналізація регулярно переповнювалась і проривала, в результаті концентроване лайно попадало в криниці і колонки, з яких набирали воду більш багаті верстви населення. І всі вони навіть не підозрювали, що одна краплина цієї води може містити тисячі вібріонів холери, які ніяк не впливають на колір, смак і запах води.

Парадокс, але саме так - завдяки середньовічній каналізації епідемії холери в Лондоні стали навіть частішими і лютішими. І лікарі аж до середини 19 сторіччя не могли зрозуміти причину, оскільки продовжували спиратись на “теорію міазмів” і ігнорували дослідження, які доводили, що збудник хвороби переноситься водою, а не повітрям. Люди неймовірно вперті, коли справа стосується їх переконань, тому дійсно дивно, як ми ще досі не вимерли.

Власне навіть ідея перебудувати каналізацію заново і вивести стоки подалі від Лондона і нижче за течією Темзи з’явилась не завдяки новим дослідженням, а після Великого сморіду 1858 року, коли “міазми” від Темзи зробили життя в Лондоні нестерпним.

Нова каналізація закрила проблему холери навіть у віддалених низинних районах Лондона, для підйому каналізаційних стоків з яких довелось побудувати насосні станції. Одна з них - на фото нижче. Вважається шедевром інженерної думки та промислової архітектури Вікторіанської доби.

!(1)