Коли я, або хтось інший, веде мову про необхідність різних заборон стосовно поведінки, культури та освіти громадян, законів та ідеології, за концепцією формування культурного та дотримующегося законів електорату, відповідь зі сторони протележної, як правило така: “ми не тварини, а щодо заборон - це йдіть до расєї, вони це люблять. Ми не хочемо бути як русня”.
Зізнаюсь, я колись мав спробу вважати що політика свободи має сенс, але потім, коли підліткові роки минули, коли я став вивчати соціум, почав займатися соціологією, міг побачити результати дотримування різних шляхів соціального розвитку, темрява остаточно відійшла. До чого я це? Та ось до того ж, що розумію позицію опонентів, але є проблема - той шлях, яким вони бажають йти, вже пройшов один народ. Такий туповатий, бидловатий, здатний тільки на руйнування цивілізації, народ… Вважаю, здогадалися який. Так, коли я зітнувся з ним, з цим народом, я не знав, що ті “чіні” це саме він - той “найкультурніший” скрепний нащадок великої імперії. Я сприйняв те, що відкрилося мені, як якусь перефірію. Перше, що я сказав, а було це ще у дитинстві, це “приберіть це від мене”. Але зараз я б хотів, щоб цю гидоту, як і все інше бидло, прибрали не тільки від мене, а зі світу.
“Свободу, свободу!” гукають ті, за ким я мав можливість спостерігати, але при тому не розумів якої “свАбоди” їм не вистачає. Брудна, взагалі не літературна мова, кожен плює дорогами та тротуарами, сміття кидають де бажають, малюють на стінах споруд різний непотріб… усі зі смарфонами, одяг хоч і виглядає дивакувато, наче вони його відібрали у жебраків біля смітнику, але, розумію, зараз таке у них “модно”. Вони вільно сміються з тих, хто не бажає користуватися лайкою, вільно валають наче мавпи під час своїх розмов, вільно живуть, не докладачи зусиль хоч би подумати над рівнем свого розвитку. І що обурює мене, саме цієї “свободи” прагнуть зараз багато хто з молодого покоління в Україні та деяких інших країнах світу. Вони думають, що саме така “свобода” повинна бути. Але я, як людина, яка просто зі свого боку, з того досвіду, який я маю, можу сказати що без чітких рамок, рис, які будуть надавати розуміння як повинно себе поводити, розмовляти, і які будуть спрямовані на культуру, інтелігентність та законодотримування, народ буде деградувати, а слідом за ним і держава. Звичайно, що це залежить від людей, тому що одному даєш волю і він починає ґвалтування та вбивства, а другий - продовжує жити як жив, не порушуючи законів. Бо якщо людина не має потреби робити те, що заборонено, вона може навіть не знати, що це заборонено.
Тобто, щоб не бути “як русня”, треба просто не бути бидлом, вести себе культурно, розмовляти літературно (не важливо якою мовою, бо литературної руської русня більшістю вже навіть не разуміє) та дотримуватися законів (на дотримання яких, до речі, кожний громадянин дає свою згоду, коли підписується в паспорті).

P.S.: Я розумію, що не всі закони бувають раціональні, я знаю, що можна стверджувати, що “не в відсутністі культури головні проблеми”, але я говорю про те, що бачив і знаю: культура - є фундаментом, без якого побудувати цільну державу неможливо. У русні теж своя “культура”, від слова “культ”. У них культ дикості, беззаконня, агресії, і ось вони дотримуються цього.