Отже, продовжуючи тему соціалізації та її ролі у житті людини, мені хотілося б подивитися на це з іншої сторони, але знову ж таки, з питанням про головну функцію цієї “соціалізації”.
Знаю я деякі місця, компанії деяких персонажів, де є нормою пліткувати, розказувати вче про всіх, незважаючи на те чи правда то, чи ні, розповсюджувати інформаційний бруд, особливо вони вважають, що мають право це робити відносно друзів, і вони не бачать у тому нічого поганого. Також, рівень культури мовлення та поведінки не дуже високий, як і інтелектуальний рівень. І ось питання: що таке суспільство зробить із людиною, яка все ще має розуміння про гідність, яка вважає, що розповідати огиду про друзів - не є нормою, яка не бажає змінювати літературну мову на якийсь мовний бруд? Вірно, воно або відвернеться, або змусить її приєднатися та стати такою ж як вони. Тобто, з цього виходить, що “соціалізація” повинна зламати людину, аби вона з людини стала скотом, стадом, бидлом? Дуже гарно! (ні)
Знаю я одну історію… Одна людина, під час розмови з одним …гм… персонажем, щоб хоч якось прибрати нудьгу у діалозі, підхватила дурні фантазії співбесідника, та почала жартувати, погоджуючись з тією маячнею, яку той ніс відносно неї. Але ніхто не зрозумів що те жарт… і той персонаж розтриндів (вибачте за те слово) усім ту дурню́. Тобто, якщо той телепень повірив у ті жарти, які й промовлялися з жартіливою інтонацією, то він дійно вважає, що та людина могла б бути такою. І тепер, якщо починати спростовувати, доводити, що то був жарт, все буде сприйнято як спроба виправдатися. Тобто у ту маячню повірити можна було, а коли я спробував захистити гідність тієї людини, бо знаю її дуже добре, ніхто не вірить. Я розумію, жартувати було дуже нерозумно, це помилка людини, але на питання нащо вона так зробила, я чую про ту ж саму соціалізацію, про те, що це була спроба влитися в колектив (знову ж таки, нащо?), тобто це було щось близьке до експерименту. І я розумію цю людину, бо ця історія не унікальна там, де відбулися події. І я сам колись давно потрапив у таку ж саму “яму”, після чого мав певні проблеми через плітки. Я розумію, що гуманні рішення - це не стосовно тих скотин, що треба просто їм відрізати язик і все, але то лише мрії, звісно…
Я дійсно вважаю, і готовий зробити для цього багато, що потрібні чіткі норми, етичні норми, які регулюватимуть поведінку та розуміння “можна/не можна” у людей. Не тільки громадський кодекс, де є певні рекомендації, а більш конкретно. І тоді із соціалізацією проблем не буде, бо будуть норми, і кожного, хто ці норми порушує, відокремлюватимуть від людства. Доречі, фактично, бидло вже реалізовало таку тактику співжиття, але вона спрямована проти інтелігентних, культурних та освічених людей, так чому б не вдарити їхньою зброєю по ним?