У 2022 році в ЖЖ я написав був пост в День Незалежності України. Сьогодні я його тут повторю у Вмісті, оскільки він залишається актуальним і сьогодні.

*“Так вже склалось, що сьогодні збіглись дві дати - День Незалежності України та 6 місяців з моменту повноцінного вторгнення РФ в Україну.
Для початку - хочу привітати свою державу та нас всіх, за 31 рік ми пройшли довгий, тернистий шлях, на якому були як досягнення, так і помилки. І ще довший шлях лежить перед нами попереду.

А щодо поточної війни - пам’ятаю як ще в школі рефлексував що наша Незалежність далась нам “занадто легко” і тому ми її не цінуємо. І, бувши олімпіадником по історії та дивлячись на карту - із сумом думав що нам ще випаде боротись за нашу країну. Власне на той момент я тільки не був впевнений із ким нам випаде битись - із РФ чи з Польщею :) Єдине, що на той момент в мене була надія що світ (або хоча б наша його частина) “переріс” стадію тупих війн і нам не доведеться повторювати історію.

Ну а у 2014 історія дала відповідь і на це питання. Загалом, як би не закінчилась ця війна територіально - РФ вже зробила для Української Незалежності більше, чим сама розуміє.

Борімося - поборемо!”*