Зима ШІ близько (закінчення історії про пори року)

Я, якщо що, не вигадував вислів «Зима ШІ». Його почали застосовувати ще в середині 80-х, і на цей час індустрія вже пережила два таких заморозки.

Перша така зима настала якраз після закінчення початкового оптимізму щодо можливостей комп’ютерів (вони були відверто слабкими для ШІ) і припала на кінець 70-х.

Друга зима настала після розчарування в можливостях експертних систем (пам’ятаєте ще, що це?), і збіглася за часом з бумом розвитку персональних комп’ютерів.

Далі був період повільного розвитку, що завершився нинішнім «LLM-літом». Але час іде, і листя на бінарних деревах явно починає потроху жовтіти.

Причина — у сучасній ШІ-економіці. Вона навіть близько не генерує прибуток, здатний перекрити не те що інвестиції — а величезні поточні витрати на оренду серверів, електрику, створення нових версій моделей.

І ситуація з цим очевидна вже всім, починаючи, звісно, з розробників і закінчуючи інвесторами. Фактично ринок тримає від схлопування надія на той самий AGI та (фанфари) — державний запит на кібернетичну надзброю. Без цих двох факторів ринок би ВЖЕ схлопнувся.

Зараз він балансує на краю боргової ями — і достатньо невеликої кризи у світовій економіці для того, щоб ШІ-баланс перестав сходитися.

Можна спробувати спрогнозувати, як і що відбуватиметься під час настання нової ШІ-зими.

  • Відмова у розширенні інвестицій. Грошовий струмок ще не те щоб пересихає, але починає жорстко нормуватися. В результаті ШІ-індустрія різко скидає оберти — відсуваються релізи нових моделей, зменшується обсяг безкоштовних або серйозно спонсорованих тарифів. Вилітають у трубу стартапи, цілком побудовані на використанні подібних тарифів.

  • Песимізм інвесторов. Гроші перестають давати під обіцянки, масові звільнення фахівців із великих ШІ-компаній. Охолодження ринків віддалених обчислень, здування бульбашки у виробництві мікросхем.

  • Паніка. У цей короткий період ринок здійснює кілька судомних і непрогнозованих рухів — результатом може стати банкрутство когось із великих гравців. Масові звільнення в айті-галузі. При цьому, звісно, на цій хвилі відбуватимуться і поглинання — цінним ресурсам зазвичай не дають потонути, великі гравці готові підхопити цінних людей або технології.

  • Стабілізація. Ймовірно, на цьому етапі вдасться знайти певний компроміс — ШІ-сервіси працюють, але безкоштовні сервіси майже не надаються. Користувач отримує безкоштовний доступ тільки до зовсім простих і дешевих моделей, або платить за використання, або отримує рекламу у відповідях. Ціни на професійне використання ШІ зросли в рази, якщо не на порядок.

Тепер погляньмо, що залишається після заморозку.

Оптимізм спав, корисні функції ШІ нікуди не зникли, але стали сильно дорожчими. Компанії масово переходять на простіші локальні ШІ — вони дурніші, але ціна їхнього володіння та експлуатації легко розраховується.

Вся інфраструктура, створена під час «LLM-літа», звісно, не буде викинута на смітник і забута. Зрештою стали ж у пригоді оптоволоконні мережі, прокладені на дурні доткомівські гроші в період розквіту широкосмугового інтернету?

Ось і після майбутнього ШІ-заморозку здешевлені ресурси дата-центрів, а також розігнана індустрія штампування чипів — стануть у пригоді для… чесно кажучи, не знаю чого. Локальних корпоративних LLM? Нескінченної кількості персональних агентів? Побачимо.

Ринок айтівської праці стабілізується після періоду відчаю та масових звільнень. Відбувається зворотний процес — набір (здешевілих) співробітників. Професійні тарифи у флагманських ШІ, що різко подорожчали, формують у роботодавців попит на мідлів і, можливо, навіть викликають бажання, як колись, вчити джуніорів.

Період нинішнього демонстративного ШІ-споживання та гонки за примарою AGI, можливо, стануть сприйматися подібно до того, як зараз виглядає епоха доткомів або японська ера фінансової бульбашки.