незавершений апокаліпсис

Якби це залежало від мене, я б зупинив показ чудового серіалу «Плурібус» просто зараз і більше нічого не випускав. Бо саме тепер, напередодні різдвяного фіналу сезону, склалася дивовижна рівновага.

Ми вже знаємо чимало про те, що відбувається, і загалом розуміємо, куди рухається сюжет, але водночас залишається величезний простір для здогадів і гіпотез. Найімовірніше, після дев’ятої серії, яка підсумує перший сезон, цей простір істотно звузиться.

Я хочу дещо обговорити, але з огляду на те, що дивлюся серіал уважно від самого початку, говоритиму і про речі, які для тих, хто ще не дивився, будуть спойлерами. Тож якщо ви не бачили «Плурібус» і плануєте перегляд (а багато хто хоче подивитися сезон цілком на новорічні свята), — далі краще не читати.

.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.

Мені спало на думку, що одна з по‑справжньому цікавих і водночас порівняно мало проговорених тем — це мотивації персонажів. Зрозуміло, що особисті внутрішні імпульси на тлі подій планетарного масштабу здаються нібито дрібними й неістотними.

Та саме характер Керол є рушієм сюжету серіалу. Її різкість і мізантропія — не випадкові риси, а те, що безпосередньо визначає її готовність (точніше, неготовність) до компромісів — чи то з Плурібусом, чи з іншими імунними.

Мені цікаво спробувати розібрати її характер і зрозуміти, чому вона саме така. На цьому етапі про Керол уже відомо досить багато.

  1. Керол, схоже, походить із консервативної родини, і її сексуальна орієнтація призвела не просто до конфлікту, а до відправлення шістнадцятирічної дівчини в «конверсійний табір» — надійний маркер батьківських переконань і уявлень про «належне». Згодом це завершилося розривом стосунків із матір’ю.
  2. Імовірно, саме з цього і сформувався її характер — цинічний, жорсткий, не надто сумісний із людьми. Підліткове відстоювання власних меж і спротив зовнішньому контролю не зникли з часом, а навпаки — заклали базові правила й пріоритети Керол. Недарма нам показують її зневажливе ставлення до фанатів власної творчості: вона, вочевидь, сприймає їх як тих, хто «не склав» іспиту на зрілість і самостійність.

Втім, Керол сформувала не одна-єдина підліткова травма. Вона письменниця — і, судячи з усього, доволі талановита. Це заняття вимагає зосередженості, уяви та вміння триматися обраного курсу. Керол не готова бути персонажем у чужій історії, а Плурібус якраз і передбачає відібрати в неї це — авторство власного життя.

Попри всі травми, Керол залишається функціональною людиною: вона здатна і на близькість, і на емпатію. Так, вона інтровертка й мізантропка, але не соціопатка — її відмова від зв’язків зумовлена пережитим досвідом, а не відсутністю здатності до них.

Але якщо Керол здатна на близькість, то справжній соціопат у серіалі теж є — і це героїчний Манусос Ов’єдо. Героїчний, бо його абсолютна принциповість у протистоянні Плурібусу виглядає як подвиг. Водночас ця ж принциповість відсовує його далеко за межі того, на що люди зазвичай здатні заради ідеї. Те, що він робить із собою, нагадує практики християнських аскетів і святих.

Здатність відмовляти й чинити опір тиску, яку демонструє Манусос, не з’являється в людині за одним клацанням. Для цього потрібна особлива звичка й тривала практика — і вона виникла задовго до появи Плурібуса на горизонті.

Наполегливість, з якою Манусос голодує до отримання інформації від Керол, його повна неготовність іти навіть на мінімальні компроміси після очевидної планетарної катастрофи — усе це показує, наскільки це «незручна» людина.

Є люди, не готові поступатися принципами навіть у дрібницях. З ними важко спілкуватися, вони легко розривають соціальні зв’язки та не дуже готові вибудовувати нові.

Манусос для мене — якщо говорити метафорично — це «Керол на максималках».

І загалом складається враження, що, на відміну від головної героїні, він не переживе фінал цього сезону. Якщо так станеться, це буде дуже по‑ґілліґанівськи. Продюсер серіалу добре відомий тим, що використовує смерть ключових персонажів як переломні точки сюжету.

Згадайте як гинуть в «Breaking Bad» Хенк, Майкл, сам головний герой. Їхня загибель завершує їхню арку змін, буквально ставить крапку в їхній історії. Манусос зі своєю абсолютною відмовою від компромісів і трансформацій, здається, вже перебуває саме в цій точці.