Послухав цікавий подкаст, де автор розповідав про те, звідки в класичній науковій фантастиці (для американців це 20–40-ві роки XX століття) настільки сильні теми та естетика фашизму.

Я ніколи не думав про це в такому розрізі, але постфактум — безумовно, щось таке в описах нескінченних полів, по яких бігають біляві блакитноокі дітлахи, а навколо майбутнє-майбутнє — є. Можливо, причиною стала певна загальна часова вкоріненість: перша половина XX століття була часом, коли багато речей здавалися простими, будучи насправді надзвичайно складними.

У числі простих рішень було створення всесвітнього уряду (як благотворного, так і антиутопічного) — і, як наслідок, загальна згода та спрямованість у майбутнє. Коротше, фашизм.