Запитав ШІ про те умоглядне і нескінченно далеке від нас майбутнє, коли війна закінчиться: як має відбуватися “здування” армії воєнного часу?

Він відповів, що зовсім не в режимі “на волю, всіх на волю”. Що, ймовірно, буде встановлено офіційну чергу звільнення, яка буде виконуватися в міру всюдисущого армійського бардака.

Що для того, щоб не розвалилися служби, які забезпечують працездатність армійської інфраструктури — в них має залишатися необхідна для функціонування кількість людей.

Ще момент — держава зовсім не зацікавлена у швидкій появі “в полі” такої кількості безробітних людей. В армії в них є місце, їх годують і стежать за правопорядком. Поза армією, в економіці, яка очевидним чином зустріне їх зруйнованими підприємствами та розгромленою інфраструктурою — усіх цих стримувальних механізмів немає.

А ще не будемо забувати що зараз діє воєнний стан. Він консервує той стан речей, який є зараз, і варто його скасувати — у гру вступлять зовсім нові обставини. Наприклад, свобода виїзду з країни. Або — неможливість утримувати в армії тих, кого призвали з обмежено придатних і з ким немає контракту.