Це війна, ще у своїй першій, гібридній фазі — почалася 12 років тому з російської пропагандистської істерики на тему «російськомовні бабусі не можуть прочитати рецепт українською».

Минули роки. Загинули сотні тисяч солдат. Розкатані в пил і тлін десятки міст і сотні сіл, де жили ті самі горезвісні бабусі. Скільки їх при цьому загинуло — бог знає, можна буде спробувати порахувати після того, як весь цей жах закінчиться.

А ще за цей час у великому світі винайшли та впровадили великі мовні моделі, і зараз переклад з мови на мову не вартує в буквальному сенсі нічого. Причому переклад якісний і осмислений. Це можна було б вважати якоюсь диявольською іронією, але жарт вийшов дуже дорогий у плані кількості загублених життів.