Подивився я повнометражний мульт про дорослого Аанга та його друзів, що щойно вийшов.

Що сказати — картинка дивовижна. Таке потрібно дивитися не на жалюгідному 14-дюймовому екрані, а на величезному телевізорі, щоб вловити всі деталі. Купа дуже милого фансервісу — нам показали всіх знакових персонажів і навіть їхні вікові версії.

З погляду сюжету все не так радісно. Ні, сварити нема за що, але виразно бракує тієї деталізації, за яку ми всі любили серіал. Видно, як авторам доводиться встигнути і створити, і вирішити проблему в межах цієї години з гаком. У результаті залишається відчуття певної зім’ятості, неглибокого занурення.

P. S. Подумав ще про одну можливість. Можливо, це своєрідний постскриптум (як-от у мене тут) до старого серіалу про Аанга. Красива фінальна віньєтка. Щось подібне свого часу зробив Відон, знявши «Місію Сереніті», що завершує «Світлячка».