Зняли гіпс, надягли еластичну пов’язку.

Рука, що з’явилася з-під гіпсу, виглядає моторошнувато — біла, анемічна, з величезним уже пожовклим синячищем. Чомусь я думав, що раз перелом закритий, то зовні нічого не буде видно.

Але й на тому дякую. Хоч митися тепер можна.

До речі, про миття — поки був у гіпсі, купив таку пластикову штуку, яка охоплює передпліччя і дозволяє митися, не намочивши гіпс. Коштує вона зовсім небагато, але мені прикро, що використав її лише двічі. Куди її тепер подіти? У місцевій лікарні таке навряд чи приймуть — усе ж розпаковане й уже надягалося.