1965-й

Економіка СРСР після закінчення Другої світової була, зрозуміло, у жахливому стані — інфраструктура розбомблена, величезна частка населення вбита та інвалідизована.

Але при всьому цьому — країна опинилася в ситуації несподіваного достатку ресурсів:

• Величезна мобілізована армія була джерелом людей, витягнутих із сіл, які отримали нові соціальні зв’язки, знання, іноді — навіть нові професії. Усі ці військові водії, зв’язківці, будівельники — часто були до війни селянами з мізерною освітою.

• Реквізоване в Німеччині заводи та обладнання. Сучасне покоління навряд чи уявляє, яку роль у радянській економіці відігравали «трофейні» верстати. Їх пам’ятаю навіть я, який застав самий краєчок СРСР, щоправда, вони стояли вже зовсім по дальніх закутках, але все ж таки.

• Праця полонених. Німецькі полонені в перші повоєнні роки були величезною трудовою армією, що працювала в буквальному сенсі за їжу, але при цьому — багато в чому краще за радянських працівників. У всякому разі, оселитися в «німецькому» будинку в радянський час вважалося великою удачею — вони були теплішими та красивішими за звичні будівлі.

Завдяки всьому цьому — радянська повоєнна економіка спочатку швидко відновлювалася, а потім досить бурхливо (з урахуванням плановості) розвивалася (попри те, що перші повоєнні роки були, звісно, надзвичайно важкими).

На жаль, чітких цифр економічного розвитку не знайти, радянська влада вигадувала і брехала занадто багато, щоб можна було в чомусь бути впевненим, але практично всі історики та економісти заявляють про швидке зростання радянської економіки, починаючи десь із 1950-го. До того було просто відновлювальне зростання.

Це зростання тривало потім ще приблизно 15 років. Знаєте, чим воно закінчилося?