Паралельно з оглядом кладовища в Німеччині слухаю Портнікова. І сподобалось його фраза, як коментар до його ж заяви, що нас чекають роки і роки війн, роки втрат і страждань, роки руйнування мрій про мирне життя.

Так от, майже цитата:
Виживуть не всі, як ви розумієте. Але тим хто зможе вижити, їх буде не так багато, треба усвідомити 2 речі…. . Далі вже не так страшно.

В общем, мене трохи тойво), піду я вже звідси)