Серпень 1942 року.
Гітлер заявляє, що німецькі війська наступають по всій лінії фронту: ось-ось буде захоплено Ленінград, Сталінград і нафтові родовища Кавказу.

Він висловлює готовність до мирних переговорів, які, на його думку, допоможуть усунути першопричини цього конфлікту. А саме: повернуть до складу Німецького рейху землі Білорусі, України, Балтійське узбережжя разом з Інгерманландією. У СРСР повинні припинити утиски німецької мови та прав етнічних німців у Москві.

Президент США береться покласти край війні, аби німці й росіяни перестали воювати. Він твердить, що перемогти Німеччину неможливо: вони воюють упродовж усієї своєї історії. Перемогли Римську імперію, розгромили Наполеона, Австрію та Францію. Але лише Сполучені Штати можуть поставити цьому край, адже саме вони виграли Першу світову війну.

Президент США запрошує Гітлера на особисту зустріч. Прибувшого на борту лінкора «Тірпіц» Гітлера зустрічає червона килимова доріжка. Американський президент аж плескає в долоні від нетерпіння. Він гаряче тисне руку лідеру Третього рейху. У програмі зустрічі зазначено: «Обід на честь його високоповажності Адольфа». Ріббентроп прибуває у військовій формі Німецької імперії з Залізним хрестом. Делегацію вітає проліт бомбардувальника B-17.

За підсумками зустрічі президент США вимагає від Сталіна негайно прибути до Вашингтона. Він заявляє, що настав час зупинити цю бійню. СРСР доведеться здійснити обмін територіями: німці віддадуть Смоленську область та околиці Сталінграда, але повністю заберуть увесь Кавказ. Він додає: Сталін у будь-який момент може закінчити цю війну — тепер усе залежить тільки від нього.