Насправді це невелике вивчання роботи з ШІ, як з інструментом аналізу. Просто вибрана така тема. Аналіз співпадає з моїми думками десь на 70-75%. На горізонті до кінця року, третій сценарій - не актуільний, другий - актуальний на 30-40% максимум, перший - це наша реальність на 70-90%.

І я покручу цю тему ще трохи далі. Може викрутиться щось цікаве.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЯВИЩА СЗЧ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Формат: Executive Brief (Аналітична записка)
Дата формування: 24 червня 2026 року

1. EXECUTIVE SUMMARY (Коротке резюме)

Феномен самовільного залишення частини (СЗЧ) у Збройних Силах України є системним наслідком дисбалансу між операційною потребою в утриманні лінії бойового зіткнення та наявною моделлю управління людськими ресурсами. Зростання кількості випадків СЗЧ свідчить про вичерпання ефективності примусових та суто фіскально-правових механізмів підтримання дисципліни за відсутності інституціоналізованих інструментів відновлення, ротації та вирішення внутрішніх конфліктів у підрозділах. Усунення цієї проблеми потребує переходу від каральної парадигми до структурної реформи військового менеджменту.

Терміни та вигорання: Відсутність нормативно закріплених термінів служби та прозорих графіків ротацій є першочерговим психологічним та операційним драйвером довгострокового бойового вигорання особового складу.
Бюрократичні перешкоди: Жорстка централізація та суб’єктивізм під час розгляду рапортів (зокрема, на переведення до інших частин або проходження ВЛК) блокують легальні канали вирішення внутрішніх конфліктів, стимулюючи нелегальний відтік персоналу.
Ефект декриміналізаційних змін: Законодавчі кроки 2024–2025 років щодо декриміналізації першого випадку СЗЧ за умови добровільного повернення знизили навантаження на пенітенціарну систему, але сформували прецедент «тимчасової нелегальної відпустки», не вирішуючи корінних причин.
Якість вхідного ресурсу: Низька ефективність психологічного та професійного відбору на етапі мобілізації через ТЦК та СП призводить до потрапляння в бойові підрозділи осіб із низьким рівнем адаптивності та стійкості.
Економічний тиск: Практика виведення військовослужбовців «за штат» під час тривалих службових розслідувань або лікування з виплатою мінімального грошового забезпечення створює критичні фінансові ризики для їхніх родин.

2. АРХІТЕКТУРА ТА КОРІННІ ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМИ (System Analyst)

Системні фактори (Драйвери процесу)

Операційно-управлінський фактор: Модель функціонування ЗСУ значною мірою зберігає лінійно-адміністративну структуру радянського зразка. Пріоритет віддається виконанню директив та утриманню географічних позицій за будь-яку ціну, що в умовах дефіциту особового складу веде до надмірного експлуатаційного навантаження на наявні сили без належного відновлення.
Юридично-правовий фактор: Довгостроковий фокус на посиленні кримінальної відповідальності (зокрема, норми закону № 8271) продемонстрував обмежену ефективність, оскільки був спрямований на придушення наслідків, а не на усунення причин. Наступний перехід до пом’якшення (дозвіл на повернення до строю без судимості) декриміналізував явище, але не створив дієвих альтернативних механізмів юридичного захисту прав військовослужбовця.
Фактор мобілізаційної політики: Диспропорція між примусовою мобілізацією та адресним рекрутингом створює високий відсоток немотивованого особового складу. Формальний підхід до базової військової підготовки (БЗВП) у деяких навчальних центрах не забезпечує психологічної готовності новобранців до інтенсивних бойових дій.

Ключові актори та їхні інтереси

Військово-політичне керівництво (Генеральний штаб, Міністерство оборони): Зацікавлені у збереженні загальної чисельності Сил оборони, забезпеченні стратегічної стабільності фронту та виконанні мобілізаційних планів. Мають обмежений ресурс для одночасної заміни великих масивів особового складу.
Командний склад середньої та нижчої ланки (ОТУ, бригади, батальйони, роти): Перебувають під тиском необхідності виконання бойових розпоряджень в умовах постійного некомплекту. Їхній інтерес — збереження керованості підрозділу. Це часто призводить до штучного утримання бійців, блокування рапортів на переведення та замовчування реального стану дисципліни.
Військовослужбовці (лінійний склад): Ключовий інтерес — фізичне виживання, збереження здоров’я, правова визначеність щодо тривалості служби та прозорість у відносинах із командуванням. У разі ігнорування цих потреб СЗЧ стає інструментом самозбереження.
ТЦК та СП / Навчальні центри: Орієнтовані на кількісні показники виконання планів мобілізації та пропускну спроможність інфраструктури, що знижує вимогливість до якісних параметрів (здоров’я, психологічний стан) призовників.

3. МАТРИЦЯ КРОС-ВЕРИФІКАЦІЇ ТА СУПЕРЕЧНОСТЕЙ (Cross-Verifier)

Теза / Наратив Хто просуває Рівень підтвердження Виявлені протиріччя / маніпуляції «СЗЧ — це виключно результат ворожого ІПсО, боягузтва та низьких моральних якостей окремих бійців». Офіційні органи комунікації, частина командного складу. Низький Наратив повністю ігнорує фактор системного вигорання (2–4 роки без ротацій) та управлінські помилки офіцерів. Перекладає відповідальність з інституту на індивіда. «Головна та єдина причина СЗЧ — відсутність чітко визначених строків служби та демобілізації». Громадські організації, родичі військових, опозиційні групи. Високий Теза коректна щодо психологічного фактора, проте автори наративу часто замовчують операційні ризики: одночасна демобілізація досвідчених кадрів за відсутності навченого резерву здатна спричинити обвал фронту. «Декриміналізація першого випадку СЗЧ повністю вирішує проблему, стимулюючи масове повернення бійців». Автори законодавчих ініціатив, профільні комітети ВРУ. Середній Статистика повернень є обмеженою. Бійці повертаються лише у разі зміни умов (переведення в іншу частину, зміна командира). Повернення у той самий підрозділ без вирішення конфлікту призводить до повторного СЗЧ. «Явище СЗЧ набуло таких масштабів, що лінія фронту перебуває на межі повного колапсу». Російські пропагандистські ресурси, радикальні блогери. Низький Явище створює локальні кризи на окремих ділянках, проте загальна керованість ЗСУ та спроможність ведення оборонних дій зберігаються завдяки маневру силами та залученню резервів.

Опис «білих плям» (Прихована інформація)

Реальний обсяг явища: Точна та консолідована статистика СЗЧ є засекреченою. Дані Офісу Генерального прокурора відображають лише офіційно зареєстровані кримінальні провадження. Значна частина випадків утримується на рівні внутрішніх розслідувань військових частин (строком до кількох місяців) без передачі матеріалів до ДБР з метою збереження показників боєздатності підрозділу у звітах.
Статистика повторних випадків: Відсутні публічні дані щодо ефективності інтеграції бійців, які скористалися механізмом декриміналізації та повернулися до виконання обов’язків.
Ефективність використання фінансових ресурсів: Немає прозорого аудиту витрат на психологічну реабілітацію та супровід особового складу безпосередньо в зонах бойових дій.

4. ЕФЕКТИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ ТА ПРОГНОЗНІ СЦЕНАРІЇ (System Analyst)

Ефекти другого порядку (Ефект доміно)

Кумулятивне навантаження на залишок підрозділу: Кожен випадок СЗЧ збільшує обсяг бойових завдань та щільність чергувань для бійців, які залишилися в строю. Це прискорює їхнє фізичне та ментальне виснаження, що провокує лавиноподібне зростання нових випадків СЗЧ у геометричній прогресії всередині одного підрозділу.
Тінізація та криміналізація соціуму: Військовослужбовці, які тривалий час перебувають у статусі СЗЧ, змушені переходити на нелегальне становище всередині країни. Це веде до зростання сектору тіньової економіки (робота без офіційного оформлення), використання фальшивих документів та підвищує ризик їхнього залучення до кримінальних структур.
Ерозія суспільної солідарності: Зростання напруженості між мобілізованою частиною суспільства (та їхніми родинами) і цивільним населенням, яке не бере участі в оборонних заходах, що посилює внутрішню соціальну дестабілізацію.

Прогнозні сценарії розвитку ситуації

Сценарій 1: Реалістичний (Стагнація та точкова адаптація)

Опис: Держава утримується від радикальних реформ у сфері мобілізації та управління персоналом. Застосовуються інструменти часткової цифровізації (спрощення переведень через сервіси типу «Армія+»). Динаміка СЗЧ стабілізується на високому плато.
Наслідки: Постійний відтік кадрів компенсується безперервною мобілізацією низької або середньої якості. Загальна боєздатність підтримується, але рівень внутрішньої напруженості в армії залишається стабільно високим. Критичного колапсу не відбувається, але стратегічна ініціатива обмежена.

Сценарій 2: Оптимістичний (Інституційна модернізація)

Опис: Перехід до моделі «керованого контракту» та рекрутингу з чітко визначеними термінами перебування на першій лінії (наприклад, до 6 місяців) з наступною гарантованою ротацією на відновлення (до 3 місяців). Повна автоматизація та виведення розгляду рапортів на рівень незалежних кадрових центрів поза волею безпосереднього командира.
Наслідки: Зниження рівня СЗЧ на 50–60% протягом перших двох кварталів після впровадження. Повернення значної частини осіб, які перебувають у СЗЧ, через легальні механізми амністії та переведення у нові підрозділи. Зростання мотивації та якості виконання завдань.

Сценарій 3: Песимістичний (Криза керованості)

Опис: Посилення примусових методів мобілізації без реформи системи підготовки та управління. Повне ігнорування запиту на встановлення термінів служби та посилення кримінального переслідування за підтримки закриття легальних каналів переведення.
Наслідки: Перехід кількості випадків СЗЧ у критичну якість. Виникнення прецедентів залишення позицій цілими взводами або ротами через втрату довіри до наказів командування. Локальні прориви фронту, втрата значних територій, глибока політична та соціальна криза всередині держави.