Вільям Едвардс Демінг – американський статистик, соціолог, консультант з менеджменту та один із головних творців «японського економічного дива».

Після другої світової американська окупаційна влада залучила його допомогти з проведенням перепису населення Японії і в цей час він познайомився з японською культурою та інженерами.

Японський союз вчених та інженерів (JUSE) помітив успіхи статистичних методів Демінга і в 1950 році запросив його прочитати курс лекцій. Але Демінг зробив “хід конем” та наполіг на зустрічі з керівниками найбільших корпорацій країни. Під час зустрічі він пообіцяв японським бізнес-лідерам: «Якщо ви впровадите мої методи, то вже за 5 років ваша якість стане вищою за американську, а за 10 років весь світ купуватиме ваші товари».

Ті повірили. І пішли навіть далі, створили нову філософію життя.

З кінця 50-х товари японської промисловості почали витісняти американські аналоги завдяки своїй феноменальній надійності та низькій ціні. Самі США згадали про Демінга лише у 1980-х роках, коли американський бізнес почав масово програвати конкуренцію «японському диву» і з подивом дізнався, що за цим успіхом стоїть їхній співвітчизник.

І, дива не трапилось.

Демінгу біло 80 і всі ці директора, які довели свої бізнеса до поразки перед японською якістю, були перед ним як дитячий сад штанці на лямках. Якщо вони не знаходили необхідним бути уважними на зустрічах, він вставав і йшов геть, говорячи, що ця компанія приречена на банкрутство.

  • Американська бізнес-еліта звикла вважати себе найкращою у світі. Демінг же прийшов і прямо заявив керівникам корпорацій: «У ваших проблемах із якістю на 85% винні особисто ви — керівники та ваша система, і лише на 15% — прості робітники». Менеджери очікували, що Демінг дасть їм інструменти, як «змусити лінивих робітників працювати краще», а натомість він змусив їх дивитися у дзеркало.

  • Американський капіталізм побудований на миттєвому результаті — прибутку за поточний квартал, від якого залежать премії менеджерів та акції на біржі. Філософія Демінга вимагала «сталої мети безперервного поліпшення», орієнтованої на 10–20 років уперед. Американські топ менеджери просто не хотіли інвестувати в процеси, які принесуть плоди тоді, коли вони вже змінять місце роботи.

  • Демінг критикував систему оцінки індивідуальної ефективності (KPI), щорічні атестації та виставлення оцінок працівникам. Він вважав, що це вбиває командний дух, сіє страх та змушує людей конкурувати всередині компанії, замість того щоб боротися із зовнішніми конкурентами.

Цю стіну пробила Ford Motor Company, яка на початку 80-х втрачала мільярди доларів. Генеральний директор Ford особисто запросив Демінга. Коли компанія змінила культуру за його порадами, вона випустила революційну модель Ford Taurus, яка стала бестселером і вивела компанію в лідери з прибутковості. І тільки після цього кейсу до Демінга вишикувалася черга бажаючих змінитись та вижити.

Цей текст для кращого розуміння мого сприйняття поточної реальності.

Україна це “корпорація” яка “не вигрібає” в конкурентній боротьбі за місце під сонцем. Ми вважаємо що в нас ще є час та місце для наздогнати… когось, кого ми ставимо собі в приклад успіху. Але це зовсім не так. Фактично поки що ми ведемо себе як ті американські менеджери, що вважали себе найкращими, а навколо них вже панувала реальність, в якій японські корпорації “скупили всю америку під корінь” (“Робокоп” як дзеркало тогочасних людських настроїв).