https://vmist.net/texty/posts/2639

Насправді питання зовсім не таке, абсолютно не важливо: «Що не так із нашою «бронею»?». З нашою бронею все не так, а головне — для неї немає місця на полі бою. І для чужої броні місця теж немає.

Є ціла купа доводів, що окреслюють ситуацію. Задай питання LLM, і вона накидає їх стільки, скільки схочеш. Танк — мертвий. Життєвий цикл класичної важкої броньованої платформи розтягнутий у часі, коштовний і нам не по кишені. Жодна централізація зусиль у наших умовах не здатна подолати дефіцит ресурсів.

Для нас є розкішшю будь-яка складна та масштабна діяльність, і це обумовлено величезною низкою накопичених дефіцитів, де, на мій погляд, головним є дефіцит управління (у широкому сенсі, зокрема політичного та стратегічного).

Змінилося поле бою. «Прозорість» стала головною рисою, що задає тон і ставить вимоги до методів ведення війни. У широкому сенсі, тепер приховати свої наміри від супротивника коштує якихось захмарних зусиль. Всюдисущі літаючі дзижчалки реально змінили правила гри та утворили асиметрію. Бачити і бити стало дешево. Будь-де, будь-що, будь-коли. Змінилася економіка війни. І ці зміни не подолати, вливаючи бабло в старе залізо.

Так, з боку РФ є реальна загроза проривів, але вона не лежить у площині того «розвитку броні», який вони проводять. Базис загрози — це ефект перевантаження операційного ресурсу оборони. Коли кількість «вхідних дзвінків» стає більшою за можливість їх отоварити. У ситуації відсутності інформації залишається тільки вірити в те, що є люди, які розуміють цю загрозу і формують готовність відповісти на неї. І що конфігурація операційних ресурсів та забезпечення оборони виявляться достатніми.

З точки зору середньострокового прогнозування та планування найкраще, що ми можемо зробити з нашими танками, це позбутися їх. Радикальне рішення. Але це звільнення від тягаря. Це можливість більше не думати про те, що та як робити «з бронею», і вивільнити ресурс на пошук нового рішення. Такого, яке точніше відповідає характеру сучасного поля бою.

«Якщо у вас немає дружини, то й тещі теж немає» — і це не найгірша порада в наших умовах. Звільнити себе для нового — це сильний хід.

А РФ хай пиляють гроші на танках і далі. Чим більше в них танків, тим повільніше розвиваються «Рубікон» та інші неприємні для нас ініціативи.

спочатку намагався нагодувати штучного бовдура певними тезами, щоб він створив “матеріал” гідний публікації. Але щось якось з результом не склалось. Як текст не склалось. А як бесіда, в принципі нормально.